Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/403/2026 Справа № 641/2022/26
07 березня 2026 року
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 26.11.2025 № 42025222050000166 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332| КК України відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Запоріжжя, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
установив:
07.03.2026 до Слобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 26.11.2025 № 42025222050000166 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332| КК України, до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів; визначити розмір застави в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів. Слідчим наведено такі обставини. ОСОБА_7 шукаючи способи виїхати з України під час воєнного стану, у листопаді 2025 через інтернет знайшов контакт « ОСОБА_8 », яка запропонувала йому незаконний виїзд, оскільки законних підстав він не мав. Пізніше його перенаправили до ОСОБА_9 , який озвучив ціну у 20 000 доларів США, згодом сума фігурувала як 20 000 євро. План виїзду передбачав маршрут із Харкова до Мукачева, далі - перетин кордону паркани з колючим дротом. ОСОБА_7 сказали взяти теплі речі, рукавиці та антисептик, оскільки були випадки поранень рук об колючий дріт, повербанк та кошти на проживання. Але ОСОБА_7 повідомили, що через посилення охорони на певних ділянках державного кордону маршрут змінено і доведеться пливти 15-17 метрів через річку в гідрокостюмі та рятувальному жилеті. З Харкова ОСОБА_7 забере особа, якій треба буде передати всю суму грошових коштів, з вказаною особою ОСОБА_9 буде зв'язуватись відеозв'язком для контролювання дій, необхідно мати гроші на рахунку та готівкою в Євро. 05.03.2026 в ході телефонних бесід ОСОБА_7 з ОСОБА_9 , останній повідомив, що виїзд з м. Харкова буде відбуватись 05.03.2026 ввечері або 06.03.2026 в першій половині дня. 06.03.2026 близько 14:00 ОСОБА_7 та його знайома ОСОБА_10 підійшли до оголошеного місця зустрічі, де був припаркований мікроавтобус чорного кольору з чорними номерними знаками, а саме - транспортний засіб марки Volkswagen Transporter з номерним знаком « НОМЕР_1 ». В ньому ОСОБА_7 чекав водій - ОСОБА_6 , який мав супроводжувати ОСОБА_7 до західної частини країни, з пересадкою в м. Харкові в інший автомобіль. ОСОБА_6 одразу повідомив ОСОБА_11 , що ОСОБА_7 на місці й вони вирушають до центру Харкова. ОСОБА_6 інформував ОСОБА_7 що кінцевий пункт - м. Мукачево, а перетин відбудеться через річку (місцями вплав). Також надавав інструкції щодо поведінки на блокпостах: сидіти спокійно та посміхатися; запевняв у успіху операції, посилаючись на досвід та відсутність проблем із прикордонниками на обраному маршруті; попередив, що офіційно ОСОБА_7 вважатиметься таким, що перебуває в Україні. По прибуттю на вул. Римарську у Харкові вказаних осіб зустрів ОСОБА_11 , який висловив невдоволення присутністю знайомої ОСОБА_7 , оскільки це порушувало правила. По відеозв'язку ОСОБА_11 узгодив це питання з ОСОБА_9 ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_7 у надійності схеми, пообіцявши повернути гроші у разі невдачі, наголосив, що вони ризикують налагодженим бізнесом, тому ОСОБА_7 має суворо дотримуватися плану. Після чого ОСОБА_7 передав ОСОБА_11 23 600 доларів США (еквівалент 20 000 євро) як оплату за організацію незаконного перетину кордону.
Також, слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: здійснити дії щодо знищення або приховування документальних матеріалів, чорнових записів, інших речей, які не були встановлені на даний час в ході здійснення досудового розслідування та мають доказове значення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється - зможе організувати новий незаконний план щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України або використовувати поточний незаконний план перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку слідчого, застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у тяжкому злочині, пов'язаному із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України в умовах дії воєнного стану, вказаний факт набув великого суспільного резонансу, яке створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності та з метою забезпечення дієвості правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю та забезпеченні принципу співмірності злочинних дій та обмежених прав, на думку слідчого застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покладених на неї обов'язків, просив визначити альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 грн.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали доводи клопотання та просили застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 грн. Наполягали, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та визначення застави у меншому розмірі не зможе запобігти вказаним вище ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що служить у добровольчому батальйоні імені Шейха Мансура, погодився допомагати в перетині державного кордону чоловікам, які в основному в СЗЧ, бояться служити, на отримані кошти ремонтували бойові машини та придбавали необхідні деталі для ударних безпілотників. Коли їхали в автомобілі з ОСОБА_7 , той дуже нервував, тому ОСОБА_6 йог заспокоював, жартував про річку, казав що вона не глибока, а щодо того, що не перший раз провозить так людей - мав на увазі через блокпости, а не кордон. Вказував, що сума застави, яку просить сторона обвинувачення, для нього є непомірною, просив визначити заставу у межах 200 тис. грн. Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію підозрюваного.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, допитавши свідка, дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання слідчого, приходить до висновку, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке:
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно за ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд встановив, що 07.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усунення перешкод, за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням прокурора свідок ОСОБА_7 упізнав у підозрюваному водія автомобіля, повідомив, що з 2025 року намагався знайти легальний шлях виїзду з України, знайшов контакт дівчини на ім'я ОСОБА_8 , яка пояснила, що у випадку ОСОБА_7 законних підстав для виїзду немає, але не можливо виїхати в інтернеті побачив інформацію від дівчини ОСОБА_8 , яка є інші шляхи, дала контакт ОСОБА_12 . Останній поінформував, що мають домовленості на певних ділянках державного кордону - «вікна», треба їхати через Західну Україну, далі проходити кордон через колючий дріт та через річку. Увечері 05.03.2026 по телефону ОСОБА_12 повідомив, що машина буде вранці. Біля 14:00 години 06.03.2026 ОСОБА_12 набрав і сказав, що свідка вже очікує чорний бусік з чорними номерами. За кермом був підозрюваний, йому скинули посилання на карті на вулицю Римарську, куди вони і направилися. Свідок був зі знайомою ОСОБА_10 . По дорозі ОСОБА_6 заспокоював свідка та його супутницю, казав, що вже так перевозив у машині людей (за уточненням ОСОБА_6 - він мав на увазі через блокпости), річка не глибока, усі, кого так переправляли - перетнули кордон. На вулиці Римарській свідок мав передати грошові кошти іншій людині. Коли фактично передавав грошові кошти - ОСОБА_6 стояв біля автомобіля.
Так, визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить із того, що обґрунтована підозра це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей», які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Тож на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується показами свідка ОСОБА_7 , письмовими доказами в їх сукупності, а саме: скриншотами екрану телефону, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи, підозрюваної у злочині, заявою власника - ОСОБА_13 про надання добровільної згоди на проведення обшуку автомобіля Тойота Ленд Крузер 200 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , протоколом огляду місця події за адресою м. Харків, вул. Римарська, поблизу будинку №9 та фототаблицею до протоколу огляду місця події, відповідно до якого з автомобіля «Volkswagen T5», н.з. НОМЕР_1 , були вилучені зокрема грошові кошти, а також протоколом допиту підозрюваного.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
При цьому серйозність покарання є істотною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» зазначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув'язнення принаймні протягом певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, в будь-якому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок вчинення злочину. Цей фактор можна вважати виправданим та необхідним якщо наявні підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою.
В контексті цього слідчий суддя вважає, що про вагомість ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та вчинення нового кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, свідчить те, що ОСОБА_6 небезпідставно підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що триває збройна агресія російської федерації, спрямована проти незалежності та державного суверенітету України, через що введений воєнний стан та оголошено мобілізацію.
Тому кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , а саме незаконне переправлення через державний кордон чоловіків призовного віку, не лише порушує встановлений правопорядок перетину державного кордону, а має негативні наслідки для національної безпеки та оборони країни, а відповідно створює загрозу для її державного суверенітету, що свідчить про особливу суспільну увагу до таких злочинів.
Наявність зв'язків для переправлення осіб через державний кордон та бажання отримання прибутку може спонукати підозрюваного до вчинення аналогічних правопорушень.
Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній із метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, дійсно може вдатися до відповідних дій, оскільки матеріалами досудового розслідування підтверджується, що він обізнаний про те як усупереч установленому порядку перетнути державний кордон та виїхати за межі території України під час воєнного стану.
Крім того, слідчий суддя враховує, що правопорушення було вчинено за попередньою змовою групою осіб, на цей час у кримінальному провадженні не проведені всі слідчі (розшукові) дії, зокрема не встановлені інші особи, які можуть бути причетними до кримінального правопорушення, тому підозрюваний може здійснювати на свідків та інших підозрюваних незаконний вплив із метою не викриття його у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя відзначає, що в даному випадку суспільний резонанс і суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому обґрунтовано підозрюють ОСОБА_6 , у сукупності з даними про особу підозрюваного, участь якого в такому злочині згідно з пред'явленою йому підозрою полягала в безпосередній зустрічі із ОСОБА_7 , транспортування його через блокпости та наданні йому порад, вказівок щодо перетину кордону України, зокрема щодо поведінки, а також одержанні частини оплати від такої особи за організацію незаконного переправлення через державний кордон України, є достатньо суттєвими елементами при оцінюванні ризику переховування, незаконно впливу на інших осіб та вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Окрім тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, який має статус учасника бойових дій, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає в селищі Високогірному Запорізького району Запорізької області, раніше не судимий.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що тримання ОСОБА_6 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим.
Згідно з ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
КПК України визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені вст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього.
Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.
Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79). У рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, § 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Відповідно до підозри ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану та мобілізації тяжкого кримінального правопорушення - незаконного переправлення особи через державний кордон за плату в 20000 Євро.
В умовах дії воєнного стану та триваючої загрози національній безпеці України дії ОСОБА_6 , спрямовані на незаконне переправлення громадян через державний кордон, мають особливу суспільну небезпечність. Такі протиправні дії підривають обороноздатність держави, створюють ризик ухилення від мобілізації та завдають значної шкоди державним інтересам.
З урахуванням наведеного, на переконання слідчого судді, враховуючи усі обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного ОСОБА_14 забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, зможе призначення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На переконання слідчого судді, такий розмір застави зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, застосовуючи стосовно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя також вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 15 год 00 хв. 06.03.2026.
Строк дії ухвали до 04.05.2026.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 07.03.2026, справа №641/2022/26, н/п 1-кп/641/403/2026) до спливу терміну тримання під вартою.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати до прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні за адресою: м. Харків, вул. Тепловозна, буд. 8, за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Харкова, без дозволу прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні;
3) повідомляти прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі всіма свідками у кримінальному провадженні, представником потерпілого, іншим підозрюваним, спеціалістом, експертом у кримінальному провадженні, їх захисниками, представниками та законними представниками;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.
Термін дії обов'язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під-варти внаслідок внесення застави, але в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025222050000166 від 26.11.2025.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків доручити СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня ї оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 10 березня 2026 року об 15 год.30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1