Провадження № 2/641/540/2026 Справа № 641/6826/25
10 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участі секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (ТОВ «ФК Єврокредит») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,
установив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором від 07.03.2019 №67-165-852-2-19-Г в сумі 504906,21 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 6058,87 грн, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1211,20 грн та оплату за професійну правничу допомогу в сумі 20 700,00 грн. Крім того, разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.03.2019 АТ «Мегабанк та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 67-165-852-2-19-Г з ануїтетними платежами (далі - Кредитний договір), за умовами якого АТ «Мегабанк надав відповідачу 1 кредит в сумі 236000 гривень, на строк з 07.03.2019 до 06.03.2024, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 15.00% % річних; розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 1,50% від суми кредиту. Станом на 03.09.2024 заяви у відповідача 1 існує заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 504906,21 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в сумі 204 767,72 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в сумі 105 438,49 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (в тому числі простроченими) в сумі 194 700,00 грн. Крім того, 07.03.2019 АТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 уклали Договір поруки № 67-165- 852-2-19-Г-П (далі - Договір поруки), за яким поручитель - ОСОБА_2 поручилася перед АТ «Мегабанк за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з Кредитного договору.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» за плату набуло право вимоги до боржників Банку, в тому числі за Кредитним договором.
ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (Первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого позивач набув права вимоги до боржників, серед яких і право вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Після отримання прав вимог за Кредитним договором нові кредитори нарахувань не здійснювали, та згідно з розрахунком заборгованості загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 504 906,21 грн.
Представник Відповідача 1 - адвокат Рябченко Є.А. надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову ТОВ «ФК Єврокредит» у частині стягнення: відсотків у розмірі 105 438,49 грн; комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 194 700,00 грн; штрафів/неустойки у межах, які суперечать договору або законодавству; відмовити в задоволенні позову щодо ОСОБА_2 (поручителя). В обґрунтування вказала, що Відповідач 1 здійснював регулярні платежі у період до приблизно 02.12.2022, після цієї дати - не отримав інформацію про нові реквізити чи нового кредитора та не мав можливості продовжувати платежі, не отримував жодних повідомлень ні від АТ «Мегабанк», ні від ТОВ «ФК Мустанг Фінанс», ні від ТОВ «ФК Єврокредит» про зміну реквізитів та права вимоги. Внаслідок воєнного стану, зміни реквізитів та інших обставин відповідач не ухилявся від виконання, а не мав змоги платити належним чином. Відповідач 1 не заперечує нарахування тіла кредиту в сумі 204 767,72 грн, яка, на думку відповідача, підлягає врегулюванню шляхом реструктуризації. Крім того, вважає, що Банк нарахував проценти за більшою ставкою, ніж це визначено в кредитному договору. Договір поруки № 67-165-852-2-19-Г-П передбачав, що порука діє протягом трьох років з дня закінчення строку Кредитного договору, оскільки строк кредиту закінчився, порука припинилася.
У наданій відповіді на відзив представник позивача зазначив, що до 02.06.2022, тобто протягом більш ніж чотирьох місяців після останнього платежу, банківські реквізити АТ «Мегабанк» не були змінені, жодних перешкод для належного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань не існувало, факт введення воєнного стану на території України не є автоматичною підставою для звільнення від виконання чи відповідальності за порушення зобов'язань. ТОВ «ФК Єврокредит» отримало право вимагати виконання зобов'язання у тій сумі та на тих умовах, які були визначені первісним кредитором - АТ «Мегабанк», представник відповідача не подав жодного самостійного розрахунку, пунктом 2.8 Кредитного договору прямо передбачено обов'язок позичальника сплачувати 1,5 % від суми кредиту щомісяця, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, що відповідає погодженій сторонами ціні. Також вказує, що факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Від відповідача 2 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 повністю, виключити ОСОБА_4 з числа відповідачів. Вказала, що ОСОБА_2 не проживає спільно з ОСОБА_1 , спільного господарства не веде, про наявність судового спору дізналася лише після ознайомлення з матеріалами справи в електронному суді. Із поданого відповідачем 1 відзиву відповідачці 2 стало відомо, що ОСОБА_1 визнає наявність заборгованості та погоджується виконувати кредитні зобов'язання самостійно, у зв'язку з цим відсутні підстави для покладення на ОСОБА_2 солідарної відповідальності. Вважає, що порука припинилася в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк виконання основного зобов'язання настав 06.03.2024, а позивач звернувся до суду у 2025 році, тобто після спливу шестимісячного преклюзивного строку, посилається на практику Верховного суду, сформульовану у постановах від 22.08.2018 у справі № 2-1169/11 та від 17.04.2019 у справі № 522/191/17.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 15.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 15.09.2025 у задоволенні заяви ТОВ «ФК Єврокредит» про забезпечення позову відмовлено.
11.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Рябченко Є.А. надійшла заява про закриття провадження у справі.
12.11.2025 через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Рябченко Є.А. надала відзив на позовну заяву.
17.11.2025 через підсистему «Електронний суд» представник позивача надав заперечення на клопотання, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
26.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
В підготовчі судові засіданні 09.10.2025, 18.11.2025 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином через систему «Електронний суд», в позовній заяві просив розглянути справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача.
В підготовче судове засідання 09.10.2025, 18.11.2025 відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином а саме: рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання. Конверти повернулися з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою». 18.11.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Рябченко Є.В подала заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.
Ухвалою суду від 18.11.2025 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі №641/6826/25 відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 18.12.2025.
16.12.2025 на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла зава про відкладення судового засідання та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, в зв'язку з чим судове засідання, призначене на 18.12.2025, було відкладено на 26.01.2026.
23.01.2026 від відповідача 2 ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
Судове засідання, призначене на 26.01.2026, було відкладено за клопотання відповідача ОСОБА_1 .
Судове засідання, призначене на 26.02.2026, було відкладено за клопотання відповідача ОСОБА_1 .
В судові засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином через систему «Електронний суд», в позовній заяві просив розглянути справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача.
В судові засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином а саме: рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання, конверти повернулися з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній», а крім того відповідачі отримують усі процесуальні документи по справі в електронні кабінети.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
07.03.2019 між АТ «Мегабанк» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №67-165-852-2-19-Г (з ануїтетними платежами), далі -Кредитний договір, відповідно до якого кредитодавець надає кредитні кошти (кредит), шляхом видачі коштів з каси банку, в сумі та на умовах, визначених Кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі. Сторони погодили такі умови: строк кредиту з 07.03.2019 по 06.03.2024 включно; загальний розмір кредиту 236000,00 грн; процентна ставка за користування кредитом - 15,00% річних, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 1,5% від суми кредиту, сплачується щомісячно, розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу 9193,62 грн; зобов'язання позичальника за договором забезпечуються порукою фізичної особи (п.1.1 - 2.13 Договору). Перед укладенням Договору позичальнику надана переддоговірна інформація у формі паспорту споживчого кредиту (а.с. 16-21).
Того ж дня, 07.03.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки №№ 67-165- 852-2-19-Г-П (далі - Договір поруки), за яким поручитель - ОСОБА_2 поручилася перед АТ «Мегабанк» за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з Кредитного договору та за будь-якими додатковими угодами до нього, що укладені та/або будуть укладені у майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитодавцем за порушення зобов'язання за Кредитним договором як солідарний боржник. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, комісійних винагород, відшкодування збитків, в тому числі у разі будь-якого їх збільшення згідно з умовами Кредитного договору (п.1.1., 3.1 Договору поруки). Відповідно до п. 5.1 Договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом трьох років з дня закінчення строку Кредитного договору.
АТ «Мегабанк» свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у виді готівкових коштів у сумі 236000,00 грн, що підтверджується заявою на видачу готівки № TR.1956876.1515.337 (а.с. 22), а також випискою по особовим рахункам з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 29-35).
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого на підставі Реєстру договорів (Додаток №1) ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» за плату набуло право вимоги до боржників АТ «Мегабанк», в тому числі за Кредитним договором.
27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого позивач набув права вимоги до боржників, серед яких і право вимоги за Кредитним договором. Додатковою угодою № 1 до договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 сторонами ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» погоджено новий порядок сплати за договором про відступлення прав вимоги та викладено п. 4 договору в новій редакції.
З витягу з Додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27.12.2024 року вбачається, що від ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» до ТОВ «ФК «Єврокредит» перейшло право вимоги за Кредитним договором на загальну суму заборгованості 504906,21 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 03.09.2024 загальна сума заборгованості складається з: 204767,72 грн заборгованість за кредитом (тілом кредита), 105438,49 заборгованість по сплаті відсотків, 194700,00 заборгованість по сплаті комісії, всього - 504906,21 грн.
Мотиви, з яких виходив суд та застосовані норми права
Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов'язання за Кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І, ІІ та Глава 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ Книги п'ятої ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Суд встановив, що Кредитний договір між сторонами укладений в письмовій формі, шляхом власноручного підписання його сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, положеннями ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав від первісного кредитора у кредит грошові кошти користувався ними та частково виконував зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується заявою на видачу готівка, випискою по рахунку, що є первинними документами та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості станом на 03.03.2025 за Кредитним договором обліковується заборгованість за кредитом (тілом кредита) у сумі 204767,72 грн, сума несплачених процентів за користування кредитом 105487,72 грн. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача. Відповідача також не надав доказів сплати заборгованості первісному кредиторові
Водночас суд не погоджується з доводами позовної заяви в частині правомірності нарахування комісії з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Пунктом 5.7.3. частини 5 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (редакція від 15.03.2021) позивач встановив, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахункове касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зі змісту Кредитного договору встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості. Вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
Водночас, суд звертає увагу, що позивач не надав доказів надання послуг, за які необхідно нараховувати щомісячну комісію.
Враховуючи те, що АТ «Мегабанк» встановив щомісячну плату за послуги кредитодавця, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення Кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених Кредитним договором, є нікчемними. Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції викладеній в постанові від 13.07.2022 ВП Верховного Суду у справі № 496/3134/19 та узгоджується із постановою Харківського апеляційного суду від 09.05.2025 у справі № 636/1440/23.
Оскільки умови Кредитного договору щодо обов'язку здійснення платежів за комісії є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією в сумі 194700,00 грн за Кредитним договором не підлягає стягненню. Крім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 вже сплатив 42480,00 грн, які зараховані в рахунок погашення комісії, що також підтверджується випискою по рахунку. Вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення основної суми заборгованості.
Щодо аргументів відповідача 2 - ОСОБА_2 про застосування норм матеріального права за вимогами до поручителів-фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч. 1,4 ст.559 ЦК України (в редакції, чинній на дату укладення Договору поруки) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Як встановив суд, Договором поруки передбачено, що цей договір діє протягом трьох років з дня закінчення строку Кредитного договору (п. 5.1 Договору поруки). Відповідно до п.7.1 Кредитного договору термін його дії визначено до 06.03.2027.
Отже, за таких обставин станом на дату звернення до суду зобов'язання поручителя за Договором не припинилися, та поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником за Кредитним договором.
Щодо вимоги відповідача ОСОБА_1 про реструктуризацію заборгованості суд зазначає, що укладення договору про реструктуризацію є правом кредитора, а не обов'язком, а тому відповідач не позбавлений права звернутися безпосередньо до позивача з відповідною заявою щодо укладення правочину про реструктуризацію.
Частинами 1 - 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК Єврокредит» та стягнення з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором в сумі 267726,21 грн (204767,72 грн + 105438,49 грн - 42480,00 грн).
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат представник позивача надав Договір про надання правничої допомоги №1/07-25, Додаток №2 до договору «Вартість послуг (прейскурант», реєстр боржників, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 10.09.2025 на загальну суму 20700,00 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 14188,87 грн = (6058,87 грн + 20 700,00 грн):504906,21грн *267726,21 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором від 07.03.2019 №67-165-852-2-19-Г в сумі 267726,21 (двісті шістдесят сім тисяч сімсот двадцять шість грн 21 коп.) грн.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати в сумі 14188,87 грн (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят вісім грн 87 коп.) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.Я.Василенко