Справа № 953/4821/25
н/п 2/953/248/26
10 березня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
20 травня 2025 року директор ТОВ “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» Наваренко В.Г., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 62 805 грн 73 коп. та судові витрати у розмірі 3028,00 грн, та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 червня 2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2036679333, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 10% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 29 908 грн. На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором Банк видав позичальнику кредит, а позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 62 805,73 грн, з яких: тіло кредиту - 23 805,32 грн, заборгованість за відсоткам за користування кредитом - 5 586,33 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільної справи № 953/4821/25, провадження № 2/953/2348/25, який здійснено відповідно до розпорядження керівника апарату Київського районного суду м. Харкова Яхновського В. № 01-06/428 від 18 грудня 2025 року у зв'язку з розглядом Вищою радою правосуддя 16 грудня 2025 року заяви про звільнення судді ОСОБА_2 з посади судді Київського районного суду м. Харкова, відповідно до п.2.3.44 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, цивільну справу 18 грудня 2025 року передано в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 січня 2026 року цивільну справу прийнято до провадження судді Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В. та призначено судове засідання.
Представник позивача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» Євтодьєв А.О. у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, причин нявки до суду не повідомила.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 05 січня 2026 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 15 червня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2036679333, підписаний ОСОБА_1 власноручно.
У п. 1.1 Договору зазначено, що Банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на таких умовах: загальний розмір кредиту - 27 900 грн, дата остаточного повернення кредиту - 15 червня 2024 року, строк на який надається кредит визначено графіком платежів, для розрахунку річної бази нарахування процентів використовується фактична кількість днів у календарному місяці та у календарному році, комісія за управління кредитом встановлена щомісячно у розмірі 3,99% від суми кредиту.
У п. 1.2 Договору зазначено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 10 % річних.
Умови кредитування, серед іншого, відображені й у паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем власноручно.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, сторони погодили графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.
З виписки по особовим рахункам за період з 15 червня 2021 року по 21 червня 2024 року, наданого АТ «ОТП БАНК», вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.
З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 20 червня 2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ОТП «Банк» становить 62 805,73 грн, з яких: 23 805,32 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 5 586,33 грн - прострочена заборгованість по відсоткам, 33 414,08 грн - комісія за РО.
Суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами у письмовій формі та підписаний ними власноручно. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у АТ «ОТП Банк» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
21 червня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» укладений договір факторингу № 21/06/24, за умовами якого клієнт (первісний фактор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості згідно з реєстром боржників.
З акту приймання - передачі реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 21/06/24 від 21.06.2024 та акту приймання- передачі реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 21/06/24 від 21.06.2024 вбачається що цей акт сторони уклали про таке: клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року реєстр боржників № 1. Кількість боржників 12 199, загальна сума заборгованості 216 096 409, 58 грн. Зі змісту акту № 2 вбачається, що цей акт сторони уклали про таке: клієнт передав а фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року реєстр боржників № 2. Кількість боржників 29 загальна сума заборгованості 5821, 25 грн.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2036679333 від 15 червня 2021 року у розмірі 62 805,73 грн, з яких: загальна сума боргу по тілу - 23 805,32 грн, загальна сума боргу по відсотках - 5 586,33 грн, загальна сума боргу по комісії - 33 414,08 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги АТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2036679333 від 15 червня 2021 року.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 2036679333 від 15 червня 2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Як вбачається із змісту кредитного договору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Підпис відповідачки під договором свідчить про її ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.
Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідачка на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорювала кредитний договір в частині або в цілому, первісний кредитор надав відповідачці документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту.
Отже, підписавши кредитний договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачка з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраною нею фінансової установи АТ «ОТП Банк», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідачка порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідачка не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав її звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи з того, що відповідачка не надала суду доказів на підтвердження тих обставин, що вона належним чином виконувала умови вказаного вище кредитного договору, а також з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачкою прав позивача за вказаним вище кредитним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 2036679333 від 15 червня 2021 року за тілом кредиту у розмірі 23 805, 32 грн. та відсоткам у розмірі 5 586,33 грн., що разом складає 29 391,65 грн.
При цьому представник ТОВ “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідачки загальну суму заборгованості 62 805,73 грн., з якої: 23 805,32 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 586, 33 грн - заборгованість за відсотками, за вирахуванням яких є залишок - 33 414,08 грн, стягнення якого відповідач жодним чином не обґрунтував.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 20 червня 2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ОТП «Банк» становить 62 805,73 грн, з яких: 23 805,32 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 5 586,33 грн - прострочена заборгованість по відсоткам, 33 414,08 грн - комісія за РО.
Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за комісією за кредитним договором № 2036679333 від 15 червня 2021 року, оскільки положення кредитного договору № 2036679333 від 15 червня 2021 року щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», враховуючи, що позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, відтак позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 33 414,08 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору в розмірі 3 028 грн., сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 1417 грн. 10 коп.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03 липня 2024 року, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року, платіжну інструкцію № 4912 від 01 жовтня 2024 року, свідоцтво про право на за заняття адвокатською діяльністю.
Зі змісту акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року вбачається, що адвокат Литвиненко О.І. надала ТОВ “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» послуги з надання первинної консультації, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, підготовка та подання позовної заяви, вартість послуг - 9 200 грн.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто, надання правничої допомоги у цій справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до 5 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2036679333 від 15 червня 2021 року у розмірі 29 391 (двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одна) гривня 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) гривень 10 (десять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ пл. Солом'янська, 2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 10 березня 2026 року.
Суддя С. В. Демченко