Справа № 638/1321/26
Провадження № 1-кп/638/1290/26
Іменем України
10 березня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021221200002197 від 02.12.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, який тимчасово працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
29.08.2007 року Фрунзенским районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
07.02.2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
05.04.2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту;
??15.05.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі;
14.09.2020 року Фрунзенским районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяці позбавлення волі, звільненого 14.03.2024 у зв?язку з відбуттям покарання;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
встановив:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12026221200000001 від 01.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 надала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор клопотання обґрунтовує тим, що по справі існують обґрунтовані ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, за котрий передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;
2) може впливати на свідків та потерпілого;
3) може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є раніше судимим, не має місця роботи та стабільного доходу.
Також прокурор зазначила, що обвинувачений, знаходячись на волі, не бажає ставати на шлях виправлення, а інші, більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Таким чином, прокурор, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та встановлено розмір застави в сумі 166400,00 грн.
Також відносно ОСОБА_5 у провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебувають інші кримінальні провадження за ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно ч. 3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, є раніше судимим, відносно нього наявні інші кримінальні провадження, впливати на свідків та потерпілих, або чинити тиск на останніх, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що він може переховуватись від суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, з чого виникають ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вищевикладене свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження.
Разом з тим, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, судом, відповідно до ст.182 КПК України визначається розмір застави та встановлюється обов'язок виконання обвинуваченим одного або кількох обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що раніше встановлений слідчим суддею розмір застави здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до викладеного та керуючись ст.314, 315 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 08 травня 2026 року з продовженням дії застави у розмірі 166400,00 грн., з порядком та умовами її внесення та встановленням відповідних обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1