Справа № 520/30283/25
Провадження № 2-а/638/1/26
09 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої А. О.,
представника позивача Сироткіної А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
02.01.2026 на підставі ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 про направлення адміністративної справи № 520/30283/25 за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла вищевказана справа.
Представник позивача звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , внесення її відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відомостей про порушення нею правил військового обліку; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку та виключити з Реєстру відомості ОСОБА_1 , а також відомості про порушення нею правил військового обліку.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у 2024 році ОСОБА_1 стало відомо, що вона перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач не вчиняла жодних дій, пов'язаних з постановкою її на військовий облік, не проходила ВЛК для визначення стану її придатності до військової служби, окрім того, її освіта та місце роботи не передбачає подання про неї будь-якої інформації (списків) до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У лютому 2025 року позивач звернулася з письмовою заявою до відповідача з проханням виключити її з військового обліку, у відповідь відповідачем листом № 10/185 від 18.03.2025 у задоволені її заяви відмовлено без надання аргументованих роз'яснень щодо обставин цієї ситуації. У відповіді лише повідомлено, що в травні 2022 року в ході активних бойових дій на території міста Харкова у відповідача було втрачено частину відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, узагальнених в облікових документах. З цієї причини, як повідомлено у листі, неможливо надати документи, які стали підставою для взяття на військовий облік 06.12.2021 громадянки ОСОБА_1 .
Крім того, відносно позивача в застосунку Резерв+ відображається наступна інформація, що «ТЦК та СП 10.06.2025 звернулося до Нацполіції, щоб доставити Вас для складання протоколу. Причина: Не уточнили дані до 16.07.2024». Також, в даному застосунку відображається дата оновлення документа, а саме: о 14.44, 22.10.2025 - про що свідчить факт завантаження такого застосунку позивачем вперше. Такі дії зі сторони відповідача порушують права та законні інтереси позивача, створюючи ризик настання для неї негативних наслідків, серед яких незаконна мобілізація, обмеження права на виїзд за кордон, притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку тощо.
У зв'язку з цим, виникла необхідність в вирішенні питання щодо зняття/виключення ОСОБА_1 з військового обліку, на який її було помилково взято ІНФОРМАЦІЯ_4 без її участі та волевиявлення.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 січня 2026 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.
29 січня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки виключні правові та фактичні підстави як взяття на облік, так і зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Натомість адміністративний позов не містить жодних правових підстав для виключення з військового обліку та жодних документальних підтверджень наявності таких підстав.
Зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку як військовозобов'язана в ІНФОРМАЦІЯ_6 ; вид обліку - рядовий, сержантський і старшинський склад, солдат; відомості про бронювання чи право на відстрочку відсутні; підлягає призову на військову службу під час мобілізації; відомості про проходження медичного огляду з метою встановлення придатності до військової служби відсутні.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів як автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система станом на теперішній час не дозволяє (не має технічних можливостей) відображення відомостей про виключення з військового обліку на підставах інших, ніж визначені законом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За наведених обставин, неприбуття представника відповідача у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 21.12.2007.
З витягу з застосунку «Резерв+», наданого позивачкою, вбачається, що позивачка, військовозобов'язана, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , дата взяття на облік - 06.12.2021.
07.02.2025 позивачка звернулася до відповідача з заявою, зокрема з проханням надати копії документів, які стали підставою для взяття ОСОБА_1 на військовий облік.
Відповідач надав лист №10/185 від 18.03.2025, в якому зазначив, що у ході активних бойових дій на території міста Харкова, внаслідок ракетного удару у ІНФОРМАЦІЯ_8 було втрачено частину відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, узагальнених в облікових документах, у зв'язку з чим неможливо надати копії запитуваних документів.
Крім того, з скриншоту «Резерв+» вбачається, що відносно військовозобов'язаної ОСОБА_1 відображається наступна інформація: «ТЦК та СП 10.06.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не уточнили дані до 16.07.2024».
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ (далі за текстом - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про оборону України» - громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження, базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.
Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово- обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням.
Відповідно до ч. 12 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).
Жінки виконують військовий обов'язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Наказом Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 затверджений Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних, яким, зокрема передбачені спеціальності та/або професії за військово- обліковими спеціальностями в галузі медицини та фармації.
Позивач здобула вищу освіту за спеціальністю «Конструювання та виробництво виробів із композиційних матеріалів» та кваліфікацію інженера-механіка (диплом НОМЕР_2 , виданий 28.02.2005 Національним аерокосмічним університетом ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут») і вищу освіту за спеціальністю «Дошкільна освіта» та кваліфікацію педагога (диплом М22 №073950, виданий 31.12.2022 Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди).
Наявними у справі доказами підтверджується, що медичну або фармацевтичну спеціальність позивач не здобувала. Вказаний перелік не містить спеціальність «Конструювання та виробництво виробів із композиційних матеріалів» та спеціальність «Дошкільна освіта».
Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 та довідки директора КЗ «ЗДО №279» ОСОБА_1 у період з 23.07.2021 по 11.09.2023 працювала на посаді вихователя комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №279 Харківської міської ради».
Отже, за відсутності встановленого належними та допустимими доказами юридичного факту, з яким закон пов'язує можливість взяття жінки на військовий облік військовозобов'язаних (наявність медичної/фармацевтичної освіти або спорідненої спеціальності за переліком, або добровільне волевиявлення у випадках, передбачених законом), внесення відомостей про позивачку до Реєстру та її постановка на військовий облік не можуть вважатися правомірними.
В частині сьомій статті 1 Закону України №2232-ХІІ закріплено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, ОМС, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки АРК, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.22 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік), зокрема територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до пункту 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки АРК, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Суд зазначає, що з відзиву відповідача та з листа від 18.03.2025 №10/185 вбачається, що фактично відповідач зазначає, що документи, які є підставою для взяття на військовий облік позивача відсутні.
У свою чергу позивачем до суду таких документів також не надано.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно вніс дані про позивачку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та поставив її на військовий облік військовозобов'язаних за відсутності належних підстав.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Наразі Закон № 2232-XII не встановлює правових наслідків протиправної постановки на військовий облік військовозобов'язаних за відсутності належної підстави у вигляді виключення з військового обліку.
Разом із тим відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. З аналізу положень Закону № 2232-ХІІ висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних (пункти 37, 39 постанови).
Оскільки частина шоста статті 37 Закону № 2232-XII розрахована на випадки правомірного взяття на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема жінок, відповідно до частини одинадцятої статті 1 Закону № 2232-XII, рішення про виключення позивачки з військового обліку має обумовлюватися встановленням факту протиправного взяття її на військовий облік.
Саме таким є ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи у цій справі.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З огляду на викладене, зважаючи на встановлену в ході розгляду справи протиправність внесення відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_2 даних про позивачку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та поставлення її на військовий облік військовозобов'язаних за відсутності належних підстав, та виходячи з принципу ефективності захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо взяття на військовий облік військовозобов'язаних позивача; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити з військового обліку військовозобов'язаних позивача та видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів обліковий запис про позивача.
Суд звертає увагу, що відповідач, в даному випадку не має дискреційних повноважень щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних позивачки та видалення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів облікового запису про позивачку, оскільки остання в силу Закону № 2232-XII не підпадає під визначення військовозобов'язаних.
Вищезазначені висновки суду не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а є заходом, спрямованим на остаточне вирішення спору між сторонами та повне відновлення порушених прав та законних інтересів позивачки.
Керуючись тим, що дані про позивачку внесені до Реєстру протиправно, поставлено на військовий облік без належних на те підстав, враховуючи, що позивач не є військовозобов'язаною особою у розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» належним також є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо включення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити з Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають повному задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Керуючись ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та внесення її відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 виключити з військового обліку та з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 виключити з військового обліку та з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , правил військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Є.В. Невеніцин