Справа №: 398/1216/26
провадження №: 2-а/398/65/26
Іменем України
"10" березня 2026 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
06.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА №6667871 від 14.02.2026 року.
Поданий адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Із позовної заяви суд вбачає, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі (1 331,20 грн).
Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1 064,96грн).
Оскільки дану позовну заяву було подано через "Електронний суд", в даному випадку сума судового збору становить 1 064,96 грн.
Натомість позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на те, що даний позов спрямований на захист його прав від протиправної постанови.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 року у справі №567/79/23 не встановила об'єктивних причин відступу від такого правового висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується наданою ним копією посвідчення серіяНОМЕР_1 , проте, як вбачається із заявлених позовних вимог, вони не пов'язані із порушенням його прав саме як учасника бойових дій, в розумінні статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Отже, з урахуванням викладеного, за подання адміністративного позову позивач не звільнений від сплати судового збору.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі, в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М.Подоляк