ЄУН 387/315/26
Номер провадження по справі 1-кс/387/61/26
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
06 березня 2026 року селище Добровеличківка
Слідчий суддя
Добровеличківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого СВ ВП № 2
( селище Добровеличківка)
Новоукраїнського РВП ГУНП
в Кіровоградській області ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання слідчого СВ ВП № 2 ( селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026121100000052 від 05.03.2026 відносно підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , громадянка України, освіта неповна середня, не працююча, не одружена, раніше не судима
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
У провадженні СВ відділення поліції № 2 (сел. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області є кримінальне провадження№12026121100000052 від 05.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 , яка підозрюєтьсяу вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,яке згідно з повідомленням про підозру вчинене за таких обставин.
Зі змісту повідомлення про підозру що з листопада 2025 року ОСОБА_5 , жителька АДРЕСА_1 , розпочала співмешкати із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав інвалідність ІІ групи (протези на обох ногах). За час спільного проживання між ними неодноразово виникали сварки на побутовому ґрунті, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 періодично зловживав спиртними напоями та не бажав працювати по господарству.
04.03.2006 близько 12 години ОСОБА_5 повернулася додому з випадкового підробітку та будучи в стані алкогольного сп'яніння вчинила сварку із ОСОБА_7 , який протягом її відсутності не займався підсобним господарством та весь час відпочивав. Вказана сварка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_5 нанесла ОСОБА_7 декілька ударів долонями рук по обличчю та голові. Так як вказані сварки та бійки ОСОБА_5 продовжувала вчиняти протягом всього дня, ОСОБА_7 близько 23 години вирішив втекти до свого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 помітила, що ОСОБА_7 почав утікати у напрямку свого будинку за вищевказаною адресою, у зв'язку з чим вона розпочала наздоганяти його. Під час руху ОСОБА_7 , не втримавшись на протезах, впав на подвір'ї свого домоволодіння. Після цього він почав ображати ОСОБА_5 нецензурними словами, у зв'язку з чим у останньої раптово виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_5 04.03.2026 року близько 23 години (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) забігла до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де відірвала електричний дріт від електричної плитки, після чого повернулася з ним до ОСОБА_7 , який продовжував лежати на подвір'ї, оскільки не міг самостійно підвестися. Надалі ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись фізичною перевагою над потерпілим, притиснула його своїми колінами до землі, чим подолала його можливий опір, після чого обмотала електричний дріт навколо шиї ОСОБА_7 та, зробивши вузол, затягнула його кінці, здійснивши таким чином здавлення органів шиї.
Коли ОСОБА_7 перестав подавати ознаки життя, ОСОБА_5 усвідомила, що позбавила його життя, після чого занесла тіло потерпілого до будинку та там зняла дріт з його шиї.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 2164 від 05.03.2026, виданого судово-медичним експертом ДСУ «Кіровоградське обласне бюро СМЕ», смерть ОСОБА_7 настала внаслідок механічної асфіксії, здавлення органів шиї петлею при удавленні.
В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчий ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим начальником Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень кримінального законодавства відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Разом із тим встановлено, що раніше ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувалася та має постійне місце проживання.
Водночас, на думку слідчого, підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом залишення місця свого фактичного проживання, маючи при цьому реальні можливості та засоби для такого переховування, у тому числі шляхом незаконного виїзду за межі території України.
Крім того, слідчим зазначено, що на території України триває військова агресія з боку російської федерації, що створює певну невизначеність у питаннях контролю за окремими ділянками державного кордону України та об'єктивно ускладнює здійснення належного контролю за переміщенням осіб через державний кордон.
Також варто враховувати, що процедура екстрадиції осіб у сучасних умовах є складною та тривалою. На це, зокрема, впливає повномасштабна збройна агресія проти України, у зв'язку з чим судові органи іноземних держав нерідко відмовляють Україні у задоволенні запитів щодо екстрадиції.
За таких обставин не виключається можливість того, що підозрювана може здійснити спробу перетину лінії бойового зіткнення та залишитися на тимчасово окупованій території України, що фактично унеможливить її розшук та притягнення до кримінальної відповідальності, або ж використати таку територію для подальшого виїзду до російської федерації.
З огляду на викладене слідчий вважає, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення та невідворотність можливого покарання, може вжити заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Встановлені під час досудового розслідування та відображені в поданні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що існують такі ризики: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків в цьому самому кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м'які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_5 .
Ризики передбачені ст.177 КПК України, мають місце на даний момент та будуть продовжувати мати місце у подальшому у випадку перебування ОСОБА_5 поза межами закладу несвободи. Можливість настання ризиків напряму залежить від застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешту чи застава.
Так, більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані із перебуванням у місцях несвободи, тобто перебування ОСОБА_5 під домашнім арештом за місцем фактичного місця проживання, з урахуванням наявності вищезазначених ризиків, не стане на перешкоді до вчинення підозрюваним дій, які будуть сприяти уникненню від відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Поряд з цим, застосування щодо підозрюваного такого запобіжного заходу як особиста порука неможливо, у зв'язку із не встановленням осіб, які заслуговують на особливу довіру та яким можливо передати на поруки підозрювану, а застування особистого зобов'язання з вищезазначених підстав не забезпечить дієвого контролю за підозрюваною.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини. Просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування без внесення застави. Також прокурор зазначив щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовуючи доводами, які зазначені у клопотанні та існування ризиків, які надають підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що свою вину у вчиненому визнає повністю та просила не застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати до його підзахисної цілодобовий домашній арешт так як ОСОБА_5 має сім'ю доньку 12 років, а її чоловік помер.
Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження доходить до таких висновків.
Слідчим суддею з'ясовано, що ОСОБА_5 05.03.2026 о 09 годині 10 хвилин була затримана в порядку ст. 208 КПК України, як підозрювана особа у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, що підтверджено протоколом затримання особи від 05.03.2026.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному та захиснику своєчасно, що в судовому засіданні ними було підтверджено.
Зібрані у вказаному кримінальному провадженні матеріали, а саме: витяг з ЄРДР від 05.03.2026; результатами огляду місця події проведеного за адресою: АДРЕСА_1 під час якого зафіксовано місце вчинення вбивства, виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору з голови вбитого ОСОБА_7 , електродріт з вилкою; результатами слідчого експерименту з ОСОБА_8 , проведеного із застосуванням відеофіксації; лікарським свідоцтвом про смерть № 2164 від 05.03.2026, виданого судово-медичним експертом ДСУ «Кіровоградське обласне бюро СМЕ», смерть ОСОБА_7 настала в наслідок механічної асфіксії, здавлення органів шиї петлею при удавленні.
Отже, слідчий суддя, оцінивши досліджені під час судового розгляду матеріали клопотання у їх сукупності, приходить до висновку, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є обґрунтованою та підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у випадку, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, якщо вона підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою-характеристикою, виданою виконавчим комітетом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. При цьому компрометуючих матеріалів щодо неї до органу місцевого самоврядування не надходило.
Разом з тим, дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні соціальні зв'язки підозрюваної не можуть вважатися достатніми та стійкими. Так, ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, не перебуває у шлюбі. Хоча вона має малолітню доньку, остання навчається у 6 класі Піщанобрідської спеціальної школи Кіровоградської обласної ради та постійно проживає у гуртожитку зазначеного навчального закладу, що фактично свідчить про відсутність постійного спільного проживання з матір'ю.
За таких обставин наведені фактори не можуть істотно зменшити ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також бере до уваги доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрювана, перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження, у тому числі експертів.
З урахуванням характеру та обставин інкримінованого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені ризики на даний час є реальними та продовжують існувати.
Даних про стан здоров'я або вік підозрюваної, які б перешкоджали її утриманню під вартою, під час судового розгляду не встановлено.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 таких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, особиста порука чи домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та не усуне встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, зазначені запобіжні заходи не здатні запобігти можливим спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечувати не лише права підозрюваного, але й належний рівень захисту прав та інтересів суспільства і потерпілих осіб.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Летельє проти Франції», забезпечення балансу між правом особи на свободу та інтересами суспільства може вимагати більш суворого підходу до оцінки обставин справи.
Водночас, у практиці Європейського суду з прав людини наголошується, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Однак у поєднанні з іншими обставинами вона може свідчити про підвищений ризик ухилення від правосуддя. Зокрема, у рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є важливим елементом при оцінці ризику переховування особи від правосуддя.
Таким чином, оцінюючи всі встановлені обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки такий запобіжний захід є необхідним, співмірним та пропорційним характеру інкримінованого кримінального правопорушення і спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та того, що підозрювана підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити .
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , громадянка України, освіта неповна середня, не працююча, не одружена, раніше не судима, на утриманні одна малолітня дитина - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення застави.
Термін тримання під вартою рахувати з часу затримання з 09 години 10 хвилин 05 березня 2026 року до 09 години 10 хвилин 03 травня 2026 року.
Строк дії ухвали визначити до 09 години 10 хвилин 03 травня 2026 року.
Копії цієї ухвали надати учасникам судового розгляду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 08 годині 30 хвилин 10 березня 2026 року.
Слідчий суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1