10 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/28455/25
адміністративне провадження № К/990/10750/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року
у справі №160/28455/25
за позовом Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №160/28455/25 було задоволено позовну заяву Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04 серпня 2025 року №13137410/37619840 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 16 травня 2025 року; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 16 травня 2025 року, подану на реєстрацію Приватним підприємством «АПРЕЛЬ ГРУП», датою її подання на реєстрацію; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» судові витрати по справі у розмірі 1 211,20 гривень; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» судові витрати по справі у розмірі 1 211,20 гривень.
До суду 23 грудня 2025 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки в судовому рішенні суд розподілив лише витрати на оплату Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» судового збору. Однак, не вирішив питання щодо розподілу судових витрат з оплати товариством правових послуг адвоката, які полягали в правовому аналізі документації щодо спірних правовідносин, консультації та узгодженні з ним правової позиції щодо судового захисту інтересів, зборі доказів, підготовці безпосередньо позову, який було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Позивач просить суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на його користь документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року, заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень.
09 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №160/28455/25.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Згідно пункту 8 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №160/28455/25, слід застосовувати такий же критерій.
Доводи про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган у касаційній скарзі належним чином не обґрунтував.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 243, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №160/28455/25 за позовом Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк