09 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/12301/25
адміністративне провадження № К/990/6652/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року
у справі № 160/12301/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення її зниклого безвісті чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_2 за період листопад та грудень 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 належну частку грошового забезпечення (з врахуванням додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000 гривень) її безвісті зниклого чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 за період листопад та грудень 2024 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011 -XII від 20.12.1991 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також у нейтральних державах або безвісно відсутніх"; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за листопад, грудень 2024 року щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 , згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за листопад, грудень 2024 року належну частку щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 , згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №160/12301/25 - залишено без руху.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі № 160/12301/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №160/12301/25 - залишено без руху.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №160/12301/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 16 січня 2026 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №160/12301/25 - залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати суду доказу надсилання позивачу листом з описом вкладення, копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалі; надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
У строк визначений судом до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Суд дійшов висновку, що зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Періодичний, обмежений характер фінансування установи не може бути підставою для звільнення, відстрочення сплати судового збору, встановленого законом, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі № 160/12301/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №160/12301/25, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 . Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №160/12301/25 - залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
У строк визначений судом відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважав, що клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках.
Обставини, пов'язані з воєнним станом в Україні, враховуючи завдання та функції військових частин, могли утруднити дотримання скаржником установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. Втім, самі по собі посилання на воєнний стан на території України, а також виконання військовою частиною відповідних завдань, не можуть слугувати достатньою підставою для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги для суб'єкта владних повноважень/органу державної влади без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на його роботу, що, своєю чергою, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Жодних доказів на підтвердження неможливості своєчасного подання апеляційної скарги та наявності об'єктивно непереборних причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення до суду апеляційної інстанції не надала.
У контексті визнання поважними причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення враховано і віддалене від зони проведення активних бойових дій місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), що також слугувало спростуванням доводів скаржника про неможливість подання апеляційної скарги вчасно.
Відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 , зокрема й представник, який представляє інтереси цієї військової частини, у відповідний період часу був задіяний до виконання бойових завдань і не було можливості з об'єктивних причин вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Військова частина НОМЕР_1 не довела обставин, які дійсно зумовлювали об'єктивну неможливість подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Так суд резюмував, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання скаржником вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а тому не підтверджують наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовлено, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №160/12301/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
У касаційній скарзі скаржник наводить ті ж самі обставини пропуску строку, що і в суді апеляційної інстанції. Так скаржником не наведено обґрунтованих підстав, чому останнім було подано повторну апеляційну скаргу із пропущенням строку на апеляційне оскарження. Посилання скаржника на неможливість сплати судового збору не є об'єктивною причиною, чому скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Отже, відповідач у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги, а також не надає доказів щодо подання апеляційної скарги у строк або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року.
Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №160/12301/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний