ф
10 березня 2026 року
м. Київ
справа №990/50/26
адміністративне провадження № П/990/50/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Єзерова А.А., Тацій Л.В., Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дії зобов'язання вчинити певні дії,
24.02.2026 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 12-А), у якому просила:
- визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон 1402-VІІІ);
- зобов'язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу і кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту вона набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VІІІ.
25.02.2026 ухвалою Верховного Суду позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку; уточненої позовної заяви, зміст якої має усувати недоліки, викладені в ухвалі суду.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 25.02.2026) доставлена в Електронний кабінет ОСОБА_1 25.02.2026 о 19 год 39 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали від 25.02.2026 до Верховного Суду 03.03.2026 надійшла сформована за допомогою підсистеми Електронний суд уточнена позовна заява ОСОБА_1 разом із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В уточненій позовній заяві позивачка сформувала позовні вимоги у такій редакції:
- визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;
- зобов'язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту вона набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;
- скасувати пункт 9 рішення ВККС від 27.08.2025 № 162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині: «у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді»;
- зобов'язати ВККС внести зміни до пункту 3 рішення Комісії від 19.09.2025 № 173/зп-25 шляхом допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду кандидата на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, а саме ОСОБА_1 і внести зміни до додатку 3 пункту 3 рішення ВККС від 19.09.2025 № 173/зп-25 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого господарського суду ОСОБА_1
- установити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зобов'язати ВККС подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк;
- стягнути з ВККС на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 324, 80 грн.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивачка зазначає, що через об'єктивні та незалежні від її волі причини, пов'язані зі станом здоров'я, а також через відсутність стабільного інтернет-з'єднання, в неї не було можливості своєчасно підготувати та подати повний комплект документів до суду, тому пропущений строк на звернення до суду вважає поважним.
Позивачка вказує, що починаючи з 20.08.2025 проходила лікування та реабілітацію, пов'язані з ортодонтичними операціями щелеп, що підтверджується випискою із медичної карти пацієнта, доданої до уточненої позовної заяви. Хірургічне втручання та подальший післяопераційний стан супроводжувалися обмеженням працездатності, необхідністю дотримуватися суворого медичного режиму та неможливістю здійснювати будь-які юридично значущі дії, включаючи підготовку документів до суду.
Крім того, просить урахувати складну ситуацію в країні та постійні ворожі масовані ракетно-дронові атаки на електромережу України, внаслідок яких діють тривалі відключення електроенергії, а графіки стабілізаційних відключень електропостачання не забезпечуються, що є обставиною непереборного характеру, яка у сукупності з наведеними вище обставинами, унеможливила своєчасну реалізацію права на оскарження протиправних дій відповідача.
Надаючи оцінку зазначеним позивачкою причинам пропуску строку, колегія суддів виходить з такого.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною восьмою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, ВККС України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами пропуску строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Слід зазначити, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Згідно із усталеною позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 16.02.2023 у справі № 803/1149/18 та від 26.10.2023 у справі № 990/139/23, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому формулювання «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Слід зауважити, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах було оголошено рішенням Комісії від 11.12.2024 № 366/зп-24 (далі - Добір). Подавши документи для участі в доборі і отримавши рішення ВККС про відповідний допуск, ОСОБА_1 набула статусу учасника Добору (кандидата на посаду судді), відповідно, стала учасником правовідносин, пов'язаних із цим, в тому числі й особою, на права та інтереси якої впливає будь-яке рішення ВККС, яке стосується процедури (правил) проведення добору, оскільки фактично такі рішення керують поведінкою учасників добору, визначаючи її.
Рішеннями Комісії від 12.05.2025 № 105/зп-25 (зі змінами) та від 27.08.2025 № 162/зп-25 визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків від максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
Відповідно, позивачка була обізнана про умови Добору, встановлені Комісією, в тому числі і про прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту та кількість учасників, які допускаються до наступного етапу.
Право на звернення до суду з позовом про скасування рішення ВККС у такій процедурі набув будь-який учасник Добору, а датою виникнення такого права є прийняття Комісією рішення, яке відповідна особа вважає таким, що порушує її права, свободи та/або інтереси. Реалізація ж такого права має бути здійснена у строк, встановлений частиною восьмою статті 122 КАС України. Виключно, наявність поважних причин пропуску такого строку може бути підставою для його поновлення відповідно до статті 121 КАС України.
При цьому прийняття ВККС рішення, в якому закріплено правила, що підлягають застосуванню до усіх учасників відповідного Добору, тобто, закріплено норми у певних правовідносинах, зумовлює застосування цих правил з моменту прийняття такого рішення, а не з моменту, коли відповідну норму реалізували до конкретної особи. Тобто, таке рішення починає діяти з моменту його прийняття, а тому саме з цього часу і належить обчислювати строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
21.02.2026 позивачка звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та з урахуванням уточнених позовних вимог, серед іншого, просить стасувати пункт 9 рішення ВККС України від 27.08.2025 № 162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» у частині.
Рішення ВККС від 27.08.2025 № 162/зп-25 оприлюднене в мережі Інтернет на офіційному вебсайті Комісії, доступ до відповідної інформації є вільним та відкритим, а тому про порушення своїх прав у зв'язку з прийняттям оспорюваного у цій справі рішення позивачка повинна була дізнатися саме у день його прийняття та оприлюднення, тобто 27.08.2025.
Слід також уточнити, що дата 19.09.2025 фактично є датою, з якої участь ОСОБА_1 в процедурі Добору є припиненою внаслідок прийняття відповідачем рішення від 19.09.2025 № 173/зп-25, однак, не є датою, з якої позивачка дізналася або повинна була дізнатися про стверджуване нею порушення ВККС.
Крім того, позовні вимоги в частині протиправності дій відповідача ОСОБА_1 формулює і обґрунтовує у нерозривному взаємозв'язку саме від правомірності рішення ВККС від 27.08.2025 в окремій його частині, що, відповідно, впливає на вирішення питання про відкриття провадження у справі в цілому.
Отож вимоги про визнання протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту та зобов'язати Комісії допустити позивачку до четвертого етапу і кваліфікаційного іспиту є нерозривно пов'язаними і похідними від основної вимоги про скасування рішення ВККС від 27.08.2025, оскільки ґрунтуються саме на незаконності, на думку позивачки, цього рішення.
Оскільки згідно зі статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дати ухвалення відповідного рішення ВККС, то позивачка пропустила встановлений законом строк на оскарження як рішення ВККС від 27.08.2025, так і дій, вчинених відповідачем на його реалізацію.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2026 у справі № 990/516/25.
Оцінюючи наведені позивачкою доводи поважності причин пропуску строку на оскарження рішень ВККС від 27.08.2025 № 162/зп-25, від 19.09.2025 № 173/зп-25 та дій Комісії, пов'язаних з недопуском позивачки до наступного етапу Добору, Верховний Суд зазначає таке.
Позивачка вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду із цим позовом несприятливий стан здоров'я і нестабільну енергетичну і безпекову ситуацію в Україні. Проте перелічені обставини існували й на час проходження позивачкою третього етапу іспиту - тестування щодо когнітивних здібностей і не завадили їй прибути на іспит та пройти відповідне тестування. Отже, вказані твердження позивачка пов'язує з вибірковими ситуаціями та обставинами, у яких, в одному випадку вона не змогла реалізувати своє право на звернення до суду, а в іншому -це не завадило їй скористатися правом пройти іспит.
За наведених обставин Верховний Суд уважає, що доводи позивачки пов'язані з особистим суб'єктивним сприйняттям поважності причин пропуску строку на звернення, які не свідчать про наявність об'єктивних обставин, які можуть бути оцінені як поважні причини пропуску строку звернення до суду. Крім того, строк звернення до суду майже шість місяців з дати прийняття ВККС рішення від 27.08.2025 Верховний Суд не може визнати розумним з огляду на зазначені вище висновки.
Обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду причинами, які не пов'язані з наявністю об'єктивних перешкод для своєчасного вчинення процесуальної дії, не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для його поновлення.
Інших причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом позивачка у заяві про його поновлення не навела.
Приписи статті 44 КАС України передбачають обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
При вирішенні питання поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до суду, суд не встановив сукупності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивачки та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами.
Таким чином, за об'єктивним критерієм обставини, на які посилається позивачка на обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вище мотиви, підстави, якими позивачка обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, не є поважними, а тому подана нею позовна заява підлягає поверненню.
Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивачки до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації її права на судовий захист.
Ураховуючи перебування у відпустці суддів Єзєрова А. А. з 26.02.2026 по 06.03.2026 відповідно до наказу від 04.02.2026 № 183/0/6-26 і Тацій Л. В. 09.03.2026 відповідно до наказу від 03.03.2026 № 414/0/6-26, позовна заява повертається позивачці 10.03.2026.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 169, 248, 266, 295 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Н.В. Шевцова
А.А. Єзеров
Л.В. Тацій
С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа ,
Судді Верховного Суду