про відмову у відкритті касаційного провадження
09 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/5672/21
адміністративне провадження № К/990/8763/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №640/5672/21 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної інспекції ядерного регулювання України про визнання протиправною та скасування постанови,
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України про визнання протиправною та скасування постанови №01/2021-ЮО від 27.01.2021.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, справа №640/5672/21 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 26.02.2026 надійшла касаційна скарга АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 та затвердити умови примирення між АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і Державною інспекцією ядерного регулювання України, викладені у відповідних заявах сторін від 24.04.2025; визнати нечинними рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі № 640/5672/21; закрити провадження у цій справі.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Спірні правовідносини у цій справі виникли щодо оскарження постанови №01/2021-ЮО про накладення на АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" штрафу в сумі 510000 грн за порушення вимог статті 17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз норм процесуального права дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 прийнято до провадження матеріали справи №640/5672/21 та ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи наявність права на касаційне оскарження, позивач не зазначив про наявність передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України обставин, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Щодо посилання АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з цих підстав вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Обгрунтовуючи підставу касаційного оскарження, АТ «»Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зазначає:
- норму права, яка була застосована неправильно - стаття 17-1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»;
- у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права - суди помилково вважали, що умови примирення щодо зменшення штрафу з 510 тис. грн до 17 тис. грн суперечать зазначеній нормі, оскільки вона не надає суб'єкту владних повноважень за власною ініціативою зменшувати суму штрафу;
- як на думку скаржника повинна застосовуватися зазначена норма права - зазначена норма наділяє головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, який є головою Держатомрегулювання, дискреційними повноваженнями щодо визначення розміру штрафу за невиконання чи неналежне виконання умов ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру в межах від однієї до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000,00 грн до 1 700 000,00 грн).
Водночас, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) щодо якої норми права необхідний висновок Верховного Суду; 2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права; 3) необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норми, за обставин, установлених судами саме у цій справі.
Крім того, колегією суддів встановлено, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності висновку Верховного Суду з питань застосування правових норм та, відповідно, потреби у такому висновку не пов'язані з наявністю колізій, можливістю неоднозначного тлумачення, їх різним застосування судами, натомість по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлення обставин конкретної справи.
Отже, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань щодо неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Крім цього, позивач у касаційній скарзі наголошує, що суд першої інстанції не розглянув заяву сторін про примирення, що є, на його перекоання, порушенням статті 190 КАС України, а суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для затвердження умов примирення.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №640/5672/21 відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України (касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України, скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №640/5672/21 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної інспекції ядерного регулювання України про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін