10 березня 2026 року
м. Київ
справа №280/6785/25
адміністративне провадження №К/990/8242/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 280/6785/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
09.10.2025 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.07.2025 № 083950007673 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 16.07.2025 перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» з урахуванням пункту 12 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 04.07.2025 № 02.03-24/37, № 02.03-24/38, № 02.03-24/39.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2025 в адміністративній справі № 280/6785/25 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 розрахунок пенсії, виходячи з 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 04.07.2025 № 02.03-24/37, № 02.03-24/38, № 02.03-24/39, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2025 в адміністративній справі № 280/6785/25 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судове рішення, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивачка у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме питання визначення належного способу захисту прав осіб, які мають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», у випадках протиправної відмови пенсійного органу в призначенні такої пенсії за наявності всіх необхідних документів та встановлення судом апеляційної інстанції наявності у позивача права на пенсію державного службовця.
Позивачка також доводить, що справа має виняткове значення для позивача, оскільки питання призначення пенсії у належному розмірі безпосередньо впливає на можливість реалізації її конституційного права на достатній життєвий рівень та права на соціальний захист.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження судового рішення, визначену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивачка доводить, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12.02.2025 №580/6600/24, щодо застосування положень статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» у взаємозв'язку з пунктами10, 12 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу».
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 280/6785/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу № 280/6785/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Судді Н. В. Шевцова
С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій