Справа № 183/412/26
№ 1-кс/183/140/26
20 лютого 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 02 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:
- скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 02 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №62026050020000003;
- зобов'язати прокурора ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання від 30.01.2026 року та вжити належних процесуальних заходів (в тому числі, за необхідності, в порядку глави 15 КПК України) для отримання та доручення до матеріалів провадження документів, що містяться у матеріалах кримінального провадження №62021050010000357;
- зобов'язати прокурора ОСОБА_4 надати належну правову оцінку бездіяльності слідчого, яка полягала у невинесенні постанови за результатами розгляду його клопотання (в порушення ст. 220 КПК України), а також вжити заходів прокурорського реагування для притягнення слідчого ТУ ДБР ОСОБА_5 до відповідальності та недопущення подібних порушень у майбутньому.
Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є потерпілим у кримінальному провадженні № 62026050020000003 від 13.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України. 23.01.2026 року він звернувся до слідчого ТУ ДБР ОСОБА_5 з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України про витребування доказів. Слідчий вказане клопотання проігнорував, рішення у встановлений законом 3-денний строк не прийняв. 30.01.2026 року, у зв'язку з бездіяльністю слідчого, він звернувся до процесуального керівника прокурора ОСОБА_4 з клопотанням, в якому просив витребувати (шляхом надання обов'язкових письмових вказівок слідчому або особисто) належним чином завірені копії матеріалів із закритого кримінального провадження № 62021050010000357 та долучити їх до матеріалів даного провадження, а саме: висновку судової експертизи (почеркознавчої або технічної експертизи документів), яким встановлено факт внесення змін (підробки) дати мого рапорту; протоколів допитів усіх свідків та потерпілого у вказаному провадженні, оригінал (або завірену копію) спірного рапорту, що був об'єктом дослідження, та інших рапортів, написаних ним.
Постановою від 02.02.2026 року прокурор відмовила у задоволені клопотання. Скаржник вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав. Відмовляючи у витребуванні доказів з формальних підстав (посилання на те, що ст. 93 КПК нібито не може бути застосована до закритої справи, а потрібен «тимчасовий доступ»), прокурор ОСОБА_4 діяла всупереч Закону України «Про прокуратуру», та обов'язковим до виконання наказам Генерального прокурора.
Звертає увагу, що прокурор проігнорувала пріоритет суті права над формою, порушивши тим самим вимоги ст. 2 КПК України та вимоги Наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», що призвело до незаконної відмови у збиранні доказів.
Скаржник зазначає, що у клопотання від 30.01.2026 року ним було окремо наголошено на факті порушення слідчим ТУ ДБР ОСОБА_5 вимог ст. 220 КПК України, а саме ігноруванні клопотання від 23 січня 2026 року та порушенні 3-денного строку його розгляду. У оскаржуваній постанові від 02.02.2026 року прокурор ОСОБА_4 залишила цей довід без жодної правової оцінки та процесуального реагування, чим порушила вимоги профільного законодавства. Залишивши поза увагою факт порушення строків ст. 220 КПК України слідчим, прокурор не виконала покладену на неї законом функцію нагляду.
Відсутність у постанові від 02.02.2026 року реагування на бездіяльність слідчого свідчить про невиконання прокурором вимог ст. 308 КПК України та Наказу Генерального прокурора № 309, що призвело до фактичного потурання порушенню процесуальних строків органом досудового розслідування.
У своїй постанові про відмову у задоволенні клопотання прокурор ОСОБА_4 обґрунтовує законність дій посадових осіб ГУНП та відсутність підстав для витребування доказів посиланням на судові рішення в адміністративній справі (зокрема, на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №360/237/25). Заявляє, що прокурор вдалася до свідомої маніпуляції фактами та викривленням правового змісту судового рішення, що є несумісним зі статусом процесуального керівника.
Згідно з текстом Ухвали ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без розгляду. Єдиною підставою для такого рішення став пропуск процесуального строку звернення до суду (ст. 122 КАС України). Суд у цій ухвалі: не встановлював відсутність факту підробки документа (рапорту), не визнавав дії керівництва ГУНП правомірними по суті, не спростовував висновки почеркознавчої експертизи. Суд лише констатував, що позивач звернувся до суду пізніше встановленого місячного терміну.
Підсумовуючи зазнає, що посилання прокурора на ухвалу суду про залишення позову без розгляду як на доказ "відсутності порушень" свідчить про упередженість прокурора та її намагання будь-яким способом, навіть шляхом перекручування змісту судових актів, уникнути долучення до справи ключового доказу - експертизи, що підтверджує підробку.
Також прокурор ОСОБА_4 , яка здійснює нагляд у даному провадженні, відмовляється долучити докази (Висновок експерта МВС №СЕ-19/113-24/3681-ПЧ) саме з того кримінального провадження № 62021050010000357, яке було закрито під її процесуальним керівництвом.
Вказаний експертний висновок категорично підтверджує факт злочину, підробку його рапорту. Той факт, що попереднє провадження було закрито попри наявність такого доказу, вже свідчить про неналежне розслідування. Така поведінка викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості прокурора ОСОБА_4 та свідчить про використання нею владних повноважень не з метою встановлення істини, а з метою цементування безкарності та уникнення відповідальності за попередню службову недбалість.
Скаржник ОСОБА_3 до суду не заявився, надіслав заяву про розгляд скарги за його відсутності. Також надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких дав свою оцінку запереченням прокурора.
Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала заперечення на скаргу, просила розглянути скаргу без її участі та відмовити в її задоволенні.
У своїх запереченнях на скаргу прокурор ОСОБА_4 зазначає наступне.
Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026050020000003 від 13.01.2026, розпочате на виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 № 11-сс/803/1474/25 від 17.11.2025 року за заявою ОСОБА_3 щодо неправомірного, на думку заявника, звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 та порушення його трудових прав щодо невиплати одноразової грошової допомоги, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
23.01.2026 року постановою прокурора ОСОБА_3 визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
30.01.2026 року засобами електронного зв'язку процесуальному керівнику надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_3 , подане в порядку ст. 220 КПК України, про зобов'язання прокурора виконати процесуальні та слідчії дії у кримінальному провадженні № 62026050020000003 у вигляді: - надання письмових вказівок слідчому про витребування або особистого долучення окремих копій документів з кримінального провадження №62021050020000357, з метою подальшого використання у кримінальному провадженні № 62026050020000003; - особистого винесення постанови про визнання отриманих копій окремих документів з кримінального провадження № 62021050020000357 речовими доказами у кримінальному провадженні № 62026050020000003.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Так, слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську здійснювалось досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні № 62021050020000357 за аналогічним фактом можливого зловживання службовим становищем з боку окремих працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте в іншій правовій кваліфікації за ч. 2 ст. 365 КК України, у якому 29.08.2025 року за результатами досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (яку натепер оскаржено ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд справи № 183/5131/23 натепер триває). Так, предметом доказування за статтею 172 КК України («грубе порушення законодавства про працю») є фактичні обставини, що підтверджують факт безпідставного звільнення, невиплати заробітної плати, чи іншого грубого порушення, вчиненого умисно, а також суб'єкт правопорушення (службова особа чи власник).
Відповідно до ст. 94 КПК України (оцінка доказів) слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Постановою прокурора від 02.02.2026 року при вирішенні клопотання по суті потерпілому ОСОБА_3 обґрунтовано відмовлено та роз'яснено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050020000357 завершено його закриттям, підстави для отримання відомостей на підставі ст. 93 КПК України натепер відсутні, та доступ до матеріалів, які містяться у ньому, здійснюється відповідно до ст. ст. 131, 132 Глави 15 КПК України під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, питання щодо здійснення тимчасового доступу до документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 62021050020000357 є передчасним, у зв'язку з апеляційним оскарженням ОСОБА_3 постанови про закриття вказаного кримінального провадження та буде вирішено після результатів розгляду скарги апеляційним судом.
Також досудовим розслідуванням було встановлено, що обставини, на які вказує потерпілий ОСОБА_3 щодо неправомірних підстав звільнення, зокрема, перевірено під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого 20.03.2020 року рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 позов ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (справа № 360/377/20) в адміністративній справі залишено без задоволення та ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено без змін.
Також постановою прокурора від 02.02.2026 року при вирішенні клопотання по суті потерпілому ОСОБА_3 обґрунтовано відмовлено та роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання у яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Надання письмових вказівок прокурором слідчому на підставі ст. 36 КПК України є процесуальним правом прокурора, а не обов'язком та не відноситься до предмету розгляду клопотань про проведення процесуальних дій в порядку ст. 220 КПК України, що проводяться у чітко визначеному порядку та спрямовані на збирання, фіксацію чи перевірку доказів у кримінальному провадженні.
Так, правами та обов'язками потерпілого, що визначені ст. 56 КПК України, передбачено право подавати клопотання слідчому, прокурору про проведення процесуальних дій. Водночас слід зазначити, що такі клопотання за своїм змістом не мають права вказувати на порядок та умови проведення прокурором, слідчим слідчих (розшукових) дій, а також трактувати норми чинного законодавства на свою користь, що за змістом мають ознаки заздалегідь упередженості та які виходять за коло передбачених обсягом прав та обов'язків, визначених ст. ст. 55, 56 КПК України.
Також, з огляду на вимоги ст. 39 КПК України, надання оцінки діяльності слідчого відноситься до компетенції керівника органу досудового розслідування та не є предметом розгляду в порядку, визначеному ст. 220 КПК України. Натепер підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 39 КПК України для ініціювання відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування за ініціативою прокурора - відсутні.
Крім того, з огляду на права, визначені ст. 56 КПК України, а також вимоги ст. 303-307 КПК України - оскарження дій процесуального керівника щодо виконання вимог наказу Офісу Генерального прокурора № 309 від 30.09.2021 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», не відноситься до компетенції слідчого судді.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, вивчивши надані прокурором заперечення на скаргу та додаткові пояснення скаржника, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема: 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно зі ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Северодонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026050020000003 від 13.01.2026, розпочате на виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 № 11-cc/803/1474/25 від 17.11.2025 за заявою ОСОБА_3 щодо неправомірного звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 та порушення його трудових прав щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
23 січня 2026 року постановою прокурора ОСОБА_3 визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
02 лютого 2026 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 щодо надання прокурором в порядку ст. 36 КПК України письмових вказівок слідчому або особистого витребування прокурором належним чином завірених копій документів із закритого кримінального провадження № 62021050020000357, а також визнання цих документів речовими доказами у кримінальному провадженні № 62026050020000003 - відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав, необхідністю вирішення питання про здійснення тимчасового доступу в порядку глави 15 КПК України.
Так прокурор мотивувала постанову про відмову у задоволенні клопотання посилаючись на те, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську здійснювалось досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні № 62021050020000357 за аналогічним фактом можливого зловживання службовим становищем з боку окремих працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте в іншій правовій кваліфікації за ч. 2 ст. 365 КК України, у якому 29.08.2025 року за результатами досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Постановою прокурора від 02.02.2026 року при вирішенні клопотання по суті потерпілому ОСОБА_3 роз'яснено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050020000357 завершено його закриттям, підстави для отримання відомостей на підставі ст. 93 КПК України натепер відсутні, та доступ до матеріалів, які містяться у ньому, здійснюється відповідно до ст. ст. 131, 132, Глави 15 КПК України під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте, з таким висновком прокурора не можна погодитися в повній мірі.
Так, згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Аналізуючи оскаржувану постанову прокурора від 02.02.2026 року в частині вирішення питання про особисте витребування копій матеріалів з кримінального провадження № 62021050020000357, приходжу до висновку, що постанова в цій частині не відповідає вимогам Закону, а саме не містить достатніх мотивів і обґрунтувань неможливості витребування документів в порядку ст. 93 КПК України, відсутні і посилання на положення КПК України з цього питання.
В своїх письмових поясненнях (запереченнях) прокурор зазначила, що питання щодо здійснення тимчасового доступу до документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 62021050020000357 є передчасним, у зв'язку з апеляційним оскарженням ОСОБА_3 постанови про закриття вказаного кримінального провадження та буде вирішено після результатів розгляду скарги апеляційним судом.
За таких обставин, приходжу до висновку, що скарга в частині зобов'язання прокурора повторно розглянути клопотання потерпілого від 30.01.2026 року щодо можливості особистого витребування документів з матеріалів іншого кримінального провадження підлягає задоволенню.
В той же час, згідно ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що не дивлячись на право потерпілого оскаржувати дії, рішення або бездіяльність прокурора, положення ст.ст. 55,56 КПК України не наділяють потерпілого правом давати вказівки прокурору щодо проведення певних слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, їх порядок та спосіб проведення. Також, згідно п.4 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, вирішення питання про надання вказівок слідчому щодо проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій чи ненадання таких вказівок в конкретному провадженні віднесено Законом до виключної компетенції прокурора, тобто є його дискреційними повноваженнями. В свою чергу, КПК України не наділяє слідчого суддю повноваженнями зобов'язувати прокурора здійснити ту чи іншу слідчу (розшукову) чи процесуальну дію, в тому числі щодо надання вказівок слідчому.
З огляду на зазначене, підстав для задоволення скарги в цій частині не вбачаю.
З цих же підстав слід відмовити і в задоволенні вимоги про зобов'язання прокурора надати належну правову оцінку бездіяльності слідчого, яка полягала у невинесенні постанови за результатами розгляду клопотання (в порушення ст. 220 КПК України), а також вжити заходів прокурорського реагування для притягнення слідчого ТУ ДБР ОСОБА_5 до відповідальності та недопущення подібних порушень у майбутньому.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу потерпілого ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 02 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання потерпілого від 30.01.2026 року у кримінальному провадженні №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, - задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 02 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 30.01.2026 року у кримінальному провадженні №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, - в частині вирішення питання про відмову у задоволенні клопотання про особисте витребування документів з матеріалів іншого кримінального провадження №62021050020000357.
Зобов'язати прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 30.01.2026 року у кримінальному провадженні №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, - в частині вирішення питання про витребування документів з матеріалів іншого кримінального провадження №62021050020000357.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1