Справа № 171/1176/25
Провадження № 1-в/177/140/26
Іменем України
10.03.2026 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі подання начальника відділу № 14 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_2 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2023 за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
Указане подання надійшло до Криворізького районного суду Дніпропетровської області 18.02.2026, у порядку визначення підсудності, згідно з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.01.2026 та обґрунтовано тим, що з 24.01.2024 на обліку у відділі пробації № 14 перебуває ОСОБА_3 , засуджений вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2023 за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 1 рік, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. За інформацією про судимість, у період відбування покарання з випробуванням, 05.07.2024 ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України та 19.09.2024, тобто після завершення строку відбування покарання з випробуванням, оголошений у розшук як особа, яка переховується від органів досудового розслідування. 09.08.2024 набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке інкриміновано ОСОБА_3 , підпадає під дію даного закону. Оскільки строк відбуття покарання з випробуванням сплинув 01.09.2024, ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Прокурор проти задоволення подання заперечував. Вказував, що остаточне рішення в кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_3 , яке останній скоїв під час іспитового строку, не прийнято. При цьому, навіть у разі декриміналізації, у діях ОСОБА_3 може бути наявний склад кримінального правопорушення за ст. 162 КК України, тому подання про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку, є передчасним.
Інші учасники судового провадження правом участі в судовому розгляді не скористалися.
Суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності представника органу пробації та засудженого, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, їх неявка в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 9 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконував покладені на нього обов'язки, систематично не вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчинив нового кримінального правопорушення, має бути звільнений судом від покарання за клопотанням органу відбування покарань.
Судом встановлено, що вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2023, ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком терміном 1 рік, а також покладено обов'язки, визначені ст. 76 КК України (а.с.5-6).
Вирок набрав законної сили 03.10.2023.
Як вказано у поданні, вирок надійшов до відділу № 14 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях 24.01.2024.
Відповідно до довідки Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 02.02.2024, ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . Скарги щодо ОСОБА_3 не надходили, він офіційно не працює, займається будівельними роботами, має позитивну характеристику (а.с.33).
За даними ІП «Апмінпрактика», наданими Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Донецькій області від 08.05.2024, ОСОБА_3 у період з 01.01.2024 по 31.03.2024 до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.9).
Згідно з довідкою № 74-21032025/14210, ОСОБА_3 повідомлено про підозру в об'єднаному кримінальному провадженні № 12024052630000222 за ч. 4 ст. 185 КК України, яке зупинено 10.09.2024 у зв'язку з розшуком підозрюваного.
Як передбачено ч. 3 ст. 5 ч. 1, 2 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконував покладені на нього обов'язки і не вчинив нового кримінального правопорушення, має бути звільнений судом від покарання за клопотанням органу відбування покарань.
Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчиненням засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. ст. 71,72 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що хоча на даний час і закінчився іспитовий строк встановлений засудженому ОСОБА_3 вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2023, однак твердження про те, що засуджений протягом іспитового строку не вчиняв нові злочини, так само, як і подання про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, на даний час є передчасними, а тому у задоволені подання слід відмовити.
Суд вважає, що відмова у звільненні засудженого від призначеного покарання ніяким чином не порушує права особи, яка не вчинила злочин, так як не несе для цих осіб ніяких негативних правових наслідків.
Окрім цього, у разі закриття кримінального провадження № 12024052630000222 за ч. 4 ст. 185 КК України або ж ухвалення виправдувального вироку в цьому провадженні щодо ОСОБА_3 , орган пробації не позбавлений можливості повторно звернутись до суду з поданням про звільнення засудженого від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку, встановленого вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2023.
Між тим, безпідставне звільнення від покарання особи, яка в період іспитового строку вчинила новий злочин, порушує такі загальні засади кримінального провадження, як законність та рівність всіх перед законом і судом.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання начальника відділу № 14 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Харсонській областях ОСОБА_6 , про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2023, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1