Справа № 201/2823/26
Провадження № 1-кс/201/761/2026
10 березня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025132580000020 від 17.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новорозсош Новопсковськго району Луганської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 19.02.2014 представниками російської федерації розпочато збройне вторгнення збройних сил російської федерації, яке керівники російської федерації назвали переміщенням військових підрозділів у межах звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту російської федерації та іншими підрозділами збройних сил російської федерації здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території АРК і м. Севастополя. 18.03.2014 російська федерація оголосила про офіційне включення Криму до її території.
Одночасно з цим протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та збройних сил російської федерації представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російській федерації, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «донецька народна республіка», а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують.
З метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами російської федерації та світовою спільнотою, 21.02.2022 російською федерацією визнано так звану «донецьку народну республіку» та «луганську народну республіку» незалежними державами, а 22.02.2022 президент російської федерації направив до Ради Федерації російської федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке цього ж дня розглянуто та задоволено.
Надалі, 24.02.2022, президент російської федерації оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього близько четвертої години ранку того ж дня збройні сили російської федерації, інші збройні формування російської федерації та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань російської федерації здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації (далі - РФ) проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025,
№ 793/2025 від 20.10.2025, із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області опинилась під контролем збройних сил російської федерації, інших збройних формувань російської федерації та підконтрольних їм угрупованнях іррегулярних незаконних збройних формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено «Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Відповідно до вказаного переліку вся територія Новопсковоської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 03.03.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
На окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «луганської народної республіки», підконтрольними державі-агресору російської федерації, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема «наказом голови так званої луганської народної республіки» від 03.03.2022 № УГ-125/22», створено «адміністрацію Новопсковського району луганської народної республіки», а також призначено «виконувача обов'язків голови адміністрації».
У розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території с. Айдар (ран. с. Новопсков) Старобільського району Луганської області державою-агресором створено окупаційну адміністрацію російської федерації, тобто сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Федеральним конституційним законом російської федерації від 04.10.2022 № 6-ФКЗ «про прийняття до російської федерації луганської народної республіки і утворення в складі російської федерації нового суб'єкта - луганську народну республіку» (мовою оригіналу - російською «О принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Луганской Народной Республики») так звану «луганську народну республіку» прийнято в склад російської федерації і утворено в складі російської федерації нового суб'єкта «луганської народної республіки».
Згідно зі статтею 4 вказаного закону «законодавчі та інші нормативні правові акти російської федерації діють на території луганської народної республіки з дня прийняття в російську федерацію луганську народну республіку і утворення в складі російської федерації нового суб'єкта, якщо інше не передбачено цим федеральним конституційним законом»
Відповідно до ст. 6 так званої «конституції луганської народної республіки» прийнятою 30.12.2022: «державна влада в луганській народній республіці здійснюється на основі розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Система органів державної влади луганської народної республіки, інших державних органів луганської народної республіки встановлюється луганською народною республікою самостійно відповідно до основ конституційного ладу російської федерації, федеральним законом, визначальним загальні принципи організації публічної влади у суб'єктах російської федерації, іншими федеральними законами».
У відповідності до закону «луганської народної республіки “Про систему виконавчих органів державної влади луганської народної республіки»» (мовою оригіналу російською - «О системе исполнительных органов государственной власти Луганской Народной Республики») визначено систему виконавчих органів державної влади «луганської народної республіки», а також основні повноваження державної влади «луганської народної республіки».
Згідно зі статтею 8 вказаного закону «виконавчий орган державної влади луганської народної республіки користується правами юридичної особи, має печатку з зображенням державного герба луганської народної республіки і своїм найменуванням, а також відповідні бюджетні та інші рахунки, відкриті в встановленому законодавством порядку.
Права юридичної особи можуть бути також надані державним органам, які входять в структуру виконавчого органу державної влади луганської народної республіки».
Так, відповідно до ст. 9 цього закону «до системи виконавчих органів державної влади луганської народної республіки відносяться міністерства луганської народної республіки».
10.01.2023 на тимчасово окупованій території Луганської області державою-агресором російською федерацією, в особі «міністерства внутрішніх справ російської федерації» організовано та розпочато діяльність незаконного центрального органу виконавчої влади, а саме: «міністерства внутрішніх справ по луганській народній республіці» (далі мовою оригіналу - російською «Министерство внутренних дел по Луганской Народной Республике, ОГРН:1239400000509, юридический адрес: 291001, Луганская Народная республика, г. Луганск, ул. Луначарского, д. 38).
В подальшому, на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «луганської народної республіки» а саме в особі «міністерством внутрішніх справ по луганській народній республіці», підконтрольним державі-агресору російській федерації, 09.03.2023 створено незаконний правоохоронний орган «відділ міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»» (далі мовою оригіналу - російською «отдел Министерства внутренних дел Российской Федерации “Новопсковский»», ОГРН:1239400002093).
Незаконно створений правоохоронний орган «відділ міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»» знаходиться за адресою: Луганська область, с. Айдар, вул. Пролетарська, 20.
Функціонування так званого «відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»» регламентовано нормативно-правовими актами держави-агресора російської федерації та псевдоутворенням «луганської народної республіки», що підпорядковується державі-агресору російській федерації, а саме: «конституцією луганської народної республіки» (прийнята «народною радою луганської народної республіки» від 30.12.2022), «положенням про міністерство внутрішніх справ російської федерації», законом російської федерації - «про поліцію», які визначають правові та організаційні засади діяльності поліції, встановлює права та обов'язки співробітників поліції, гарантії правового та соціального захисту.
Статтею 2 закону російської федерації «про поліцію» визначено основні напрями діяльності поліції, зокрема: забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 4 закону російської федерації «про поліцію»: «поліція являється складовою частиною єдиної централізованої системи федерального органу виконавчої влади в сфері внутрішніх справ. В склад поліції можуть входити підрозділи, організації і служби, створені для виконання покладених на поліцію обов'язків.
Положенням «про державну інспекцію безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ російської федерації зі змінами від 11 лютого 2023 року» затвердженого «указом президента російської федерації № 711 від 15 червня 1998 року» визначено, що «державна інспекція безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ російської федерації входить до системи міністерства внутрішніх справ російської федерації».
Також, п. 5 вказаного положення визначено систему «державної інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ російської федерації», серед яких зазначено «підрозділ державної інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ російської федерації управління, відділів, відділень міністерства внутрішніх справ російської федерації по районах, містах та інших муніципальним утворенням».
Встановлено, що після створення 09.03.2023 на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області незаконного правоохоронного органу «відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»» (мовою оригіналу - російською «Отдел Министерства внутренних дел Российской Федерации “Новопсковский»»), невстановленими особами, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, у структурі зазначеного правоохоронного органу створено так зване «відділення державної інспекції безпеки дорожнього руху відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Старобільський»» (мовою оригіналу - російською «Отделение Государственной инспекции безопасности дорожного движения Отдела Министерства внутренних дел Российской Федерации “Новопсковский»»), який здійснює повноваження у сфері безпеки дорожнього руху на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
У цей час, громадянин України ОСОБА_5 , більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Айдар, Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої збройної російської агресії проти України, яка розпочалась приблизно о 4 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, переслідуючи особисті інтереси, маючи умисел на зайняття посади «інспектора» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме у «відділенні державної інспекції безпеки дорожнього руху відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»» (мовою оригіналу - російською «Отделение Государственной инспекции безопасности дорожного движения Отдела Министерства внутренних дел Российской Федерации “Новопсковский»») та реалізуючи вказаний умисел, вступив в злочинну змову з представниками «відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»», які підконтрольні державі-агресору - російській федерації, погоджуючись на їх пропозицію, умисно, добровільно, діючи в порушення вимог Конституції та законів України, зайняв посаду так званого «інспектора відділення державної інспекції безпеки дорожнього руху відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»» (мовою оригіналу - російською « Инспектора Отделение Государственной инспекции безопасности дорожного движения Отдела Министерства внутренних дел Российской Федерации “Новопсковский»») та приступив до виконання обов'язків передбачених цією посадою та виконання функцій вказаного незаконного правоохоронного органу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території, яка віднесена до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено «Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Згідно з зазначеним Переліком, вся територія Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 03.03.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань так званої «ЛНР».
Таким чином, факт тимчасової окупації території Новопсковоської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора, захисника дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42025132580000020 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням майже всієї території Луганської області, у тому числі Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 262 (8187) від 24.12.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 24.12.2025 опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 28.12.2025 о 10:00, на 29.12.2025 о 10:00, на 30.12.2025 о 10:00 за зазначеною в повістці адресою органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за № 42025132580000020 від 17.02.2025, та отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням із прокурором 07.01.2026, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на вебсайті Офісу Генерального прокурора від 07.01.2026 та в газеті «Урядовий кур'єр» № 5 (8197) від 07.01.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, 07.01.2026 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» № 5 (8197) від 07.01.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 07.01.2026 опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_5 на 10 годину 00 хвилин 11.01.2026, 12.01.2026 та 13.01.2026 за зазначеною в повістці адресою органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42025132580000020 від 17.02.2025, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в статусі підозрюваного тощо.
Жодного разу у визначений час та місце громадянин України ОСОБА_5 не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Постановою слідчого від 23.01.2026 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
- показами свідка ОСОБА_7 , який підтвердив факт зайняття ОСОБА_5 посади так званого «інспектора відділення державної інспекції безпеки дорожнього руху відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»»;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.03.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , який впізнав ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду від 05.03.2025 за участю свідка ОСОБА_7 який під час огляду публікацій впізнав на зображеннях ОСОБА_5 ;
- показами свідка ОСОБА_8 , яка підтвердила факт зайняття ОСОБА_5 посади так званого «інспектора відділення державної інспекції безпеки дорожнього руху відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»»;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.05.2025 за участю свідка ОСОБА_8 , яка впізнала ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду від 15.05.2025 за участю свідка ОСОБА_8 яка під час огляду публікацій впізнала на зображеннях ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду від 28.02.2025, яким підтверджується факт зайняття ОСОБА_5 посади так званого «інспектора відділення державної інспекції безпеки дорожнього руху відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації “Новопсковський»».
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється. Відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої);
- неприбуття на виклик до слідчого та прокурора та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, підозрюється у активній співпраці з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025132580000020 від 17.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 14:35 годині 10.03.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1