Справа № 199/2464/24
Провадження № 1-кп/175/290/24
2026 рік
09 березня 2026 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041680001006 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
В судове засідання обвинувачений ОСОБА_5 не з'явився, про причини свого неприбуття у судове засідання не повідомив, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про зупинення кримінального провадження до звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з військової служби.
Суд, вислухавши думку захисника, яка не заперечувала проти зупинення кримінального провадження до звільнення обвинуваченого з військової служби, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про неможливість зупинення судового провадження, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Тобто, зазначена вище норма КПК України орієнтує суд на те, що перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає його зупинення. Водночас, таке зупинення провадження може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження - розумності строків. Вона гарантує право насамперед обвинуваченого, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування. Крім того, виходячи з конструкції ст. 335 КПК України, можна зробити висновок, що зупинення судового провадження можливе за наявності об'єктивних перешкод для його продовження.
Як було встановлено, обвинувачений ОСОБА_5 з 14 червня 2025 року перебуває на військовій службі у Збройних Силах України за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 . Згідно з положеннями контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 13 червня 2025 року, ОСОБА_5 добровільно бере на себе зобов'язання проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку дії контракту.
Так, положеннями ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що видами військової служби є: базова військова служба, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Отже, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, та військова служба за контрактом є різними видами військової служби та не є тотожними.
Разом із цим, з наданих суду документів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 проходить військову службу в Збройних Силах України за контрактом, а не за призовом під час мобілізації, у зв'язку із чим він не підпадає під дію положень ст. 335 КПК України, оскільки він не вважається особою, яка призвана на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Крім того, жодних доказів того, що наразі обвинувачений ОСОБА_5 бере безпосередню участь у бойових завданнях в зоні бойових дій, так само як і щодо наявності будь-яких обставин, які б перешкоджали обвинуваченому брати участь у судовому розгляді, прокурором суду не надано, відсутні такі докази і в матеріалах кримінального провадження.
Отже, судом встановлено, що наразі відсутні будь-які обставини, які б перешкоджали обвинуваченому брати участь у судовому розгляді, а тому немає жодних обґрунтованих підстав вважати доцільним зупинення цього кримінального провадження.
Таким чином, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення клопотання та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про зупинення кримінального провадження до звільнення обвинуваченого з військової служби необхідно відмовити.
Керуючись ст. 335 КПК України, суд
В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про зупинення кримінального провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя: