Справа №175/4186/26
Провадження №2/175/1112/26
09 березня 2026 року с-ще. Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії,-
В лютому 2025 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену позовну заяву розподілено до провадження судді Бойка О.М.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, а саме позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, предметом спору є нерухоме майно, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Розпорядженням Верховного Суду № 5/0/9-22 від 12.03.2022 року у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану територіальна підсудність справ, підсудних Приазовському районному суду Запорізької області була змінена та визначена за Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Приазовського районного суду Запорізької області на Вільнянський районний суд Запорізької області.
Частина 1 статті 30 ЦПК України передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Оскільки, предметом спору є нерухоме майно, а отже за змістом ст. 30 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 повинна розглядатись за правилами виключної підсудності за місцем розташування нерухомого майна.
Позивач не надав жодного належного обґрунтування, чому його позовна заява повинна розглядатись Дніпровським районним судом Дніпропетровської області, а тому, керуючись нормами ст. 30 ЦПК України, справа підлягає розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна.
За таких обставин, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі суд керуючись вимогами щодо підсудності, вважає за доцільне направити позовну заяву за підсудністю до належного суду.
Оскільки місце знаходження нерухомого майна не в Дніпровському районі Дніпропетровської області, дана справа згідно положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, не підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність направити за підсудністю матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії до Вільнянського районного суду Запорізької області (70001, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4).
Керуючись статтями 30, 31, 32, 187, 260, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії направити за підсудністю до Вільнянського районного суду Запорізької області (70001, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Бойко О.М.