Справа № 175/20194/25
Провадження № 3/175/9111/25
іменем України
04 березня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Лютая Г.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду з Відділення поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
07.11.2025 приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою в бік своєї дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
На розгляд адміністративного матеріалу ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Рініше надав суду письмові пояснення, в яких вину не визнав.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Суд зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд враховує, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про розгляд судом складеного відносно нього адміністративного матеріалу, однак в судове засідання не з'явився, не скористався і правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений 20 листопада 2025 року, ним примірник протоколу був отриманий того ж дня, судові повістки ОСОБА_1 отримав більше ніж за п'ятнадцять днів до дня розгляду справи, однак жодних дій щодо справи не вчинив, повідомлення про поважність причин неявки не направив, а строки притягнення особи до адміністративної відповідальності та розгляду справи є обмеженими. Такі дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спрямовані на ухилення від відповідальності внаслідок спливу строку, визначеного ст. 38 КУпАП. Тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду адміністративного матеріалу та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, вислухавши пояснення потерпілої, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, 07.11.2025 приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав, давав ляпаси своїй дружині ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Згідно з поясненнями ОСОБА_2 , допитаної в якості потерпілої в судовому засіданні, остання пояснила, що вона з ОСОБА_1 перебуває у шлюбі, але проживає окремо, оскільки він її ображав, також він забрав сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У сина день народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона бажала його побачити та привітати з днем народження. ОСОБА_1 сказав їй, щоб вона приїзджала 06.11.2025 ввечері, вона приїхала 06.11.2025, ОСОБА_1 почав в її бік висловлюватися нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, штовхав, давав ляпаси по обличчю. Їй на телефон дзвонила її мати, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 встигла відповісти на дзвінок та мати чула як ОСОБА_1 кричав на дружину " ОСОБА_5 пробачення! На коліна!". ОСОБА_1 знущався до 07.11.2025, він продовжував її ображати та вчиняти насильство, не відпускав, погрожував. 07.11.2025 ввечері приїхала поліція, і ОСОБА_2 вибігла до них. Поліція відвезла її до лікарні. Повідомила також суду, що хворіє з підліткового віку епілепсією, психічних хвороб, інвалідності не має, наркотичних засобів не вживає.
Згідно з поясненнями ОСОБА_4 , допитаної в якості свідка в судовому засіданні, остання пояснила, що її донька ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 . Хворіє з підліткового віку епілепсією, інвалідності наразі не має, психічних захворювань не має, наркотичних засобів не вживає. Донька проживає окремо від ОСОБА_1 , в неї, оскільки він доньку ображав, спільного сина забрав. 07.11.2025 у дитини день народження, ОСОБА_2 бажала привітати дитину, але ОСОБА_1 наказав їй приїхати 6-го ввечері, як донька і зробила. З донькою ОСОБА_2 була на зв'язку, донька з нею розмовляла, повідомила, що довго чекає ОСОБА_1 та змерзла. Пізніше ОСОБА_4 подзвонила ОСОБА_2 , слухавку остання встигла взяти, але в телефоні було чутно, як ОСОБА_1 на доньку кричить "Проси пробачення! На коліна!" і вона йому відповідає "Так, прости мене". Потім ОСОБА_4 вже не могла з нею зв'язатись. В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 перебувала на військовій службі в Запорізькій області, вона попросила свою мати ОСОБА_6 викликати поліцію. Потім ОСОБА_4 весь час була на зв'язку з поліцією. Поліція шукала, але не могла знайти доньку. Лише на наступний день поліція повідомила, що доньку знайшли в ОСОБА_1 . Прийняли заяву та відвезли ОСОБА_2 до лікарні.
В поясненні від 07.11.2025, наданому на момент події поліції, ОСОБА_1 зазначив, що з 2023 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 мають спільну дитину, яка на підставі рішення органів опіки перебуває з ним, зараз перебувають у процесі розлучення. Його дружина має психічні вади, перебуває на обліку у лікарів з діагнозом епілепсія. Вважає що дружина звертається до поліції із метою забрати дитину до себе.
В зазначеному поясненні ОСОБА_1 ані підтвердив, ані спростував перебування дружини у нього вдома та факт вчинення домашнього насильства. Лише зазначив, що вважає, що ОСОБА_7 звернулася до поліції з спробою при розлученні забрати сина.
В письмовому поясненні від 28.01.2026, наданому суду, ОСОБА_8 зазначив, що 07.11.2025 його дружини ОСОБА_2 не було вдома за адресою АДРЕСА_1 на протязі цілої доби і подальших діб також. Дружина приїздила 06.11.2025. Провину не визнає тому, що за весь час спільного проживання жодного разу не скривдив дружину ОСОБА_2 . На привеликий жах всі звернення до поліції, а їх чи мало, це безмежно велика праця його тещі, а саме ОСОБА_4 . На те має свідка - подругу дружини, яка підтвердить намагання тещі і спробу надати хибні свідчення проти нього.
Разом із цим, за змістом ст. 173-2 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Положеннями зазначеного закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, свідченнями потерпілої та свідка, допитаних судом під час розгляду адміністративного матеріалу.
При цьому письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 щодо того, що він заперечує факт вчинення ним домашнього насильства і факт перебування ОСОБА_2 07.11.2025 у нього вдома, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративного матеріалу.
Таким чином встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особистість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушення, обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини у справі, суд вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією статті.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати розміщені на офіційному сайті Дніпровського районного суду Дніпропетровської області за посиланням https://dp.dp.court.gov.ua.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення постанови.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Г. Ю. Лютая