П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/10147/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів - Федусика А.Г., Семенюка Г.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 р. у справі № 400/10147/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Миколаївський окружний адміністративний рішенням від 08.01.2026 у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник позивача - адвокат Слободяник Наталя Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким позов задовольнити.
Також, апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження , в якому, у якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається на те, що після ухвалення рiшення у справі № 400/10147/25 від 08.01.2026 позивач, дiючи добросовiсно та з метою забезпечення ефективного захисту свого права, обрав спосiб звернення до суду з новим позовом у справі № 400/531/26, оскiльки, новий рапорт та доданi до нього документи не були предметом судового дослiдження у справі № 400/10147/25; виникли нові юридичнi факти, якi, на переконання позивача, формували самостiйний предмет докaзування; судова практика щодо належного способу захисту в аналогічних правовiдносинах є неоднаковою.
Адвокат вказує, що у практицi судiв icнують рiзнi пiдходи: в одних випадках суди вважають належним способом захисту апеляцiйне оскарження рiшення, в iнших - допускають можливість повторного звернення з новим позовом за наявностi нових юридично значущих обставин.
Саме ця об'єктивна правова невизначенiсть та необхiднiсть обрання належного процесуального способу захисту зумовили те, що позивач спочатку реалiзував право на звернення з новим позовом у справі № 400/531/26, а не подав апеляційну скаргу у справі № 400/10147/25.
Між тим, адвокат наголошує, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та проходить службу в бойовій військовій частині в зоні бойових дій.
При розгляді вказаного клопотання апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Також, частиною 3 статті 295 КАС України встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу Документ в електронному вигляді "Рішення відмова" від 08.01.2026 по справі № 400/10147/25 (суддя Мороз А.О.) було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 08.01.2026 о 19:34.
Так, за приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
З урахуванням наведеного днем вручення оскаржуваного рішення є 09.01.2026, а тому апеляційну скаргу мало бути подано у строк до 09.02.2026 включно.
Проте, представник апелянта - Слободяник Н.С. звернулась до суду із апеляційною скаргою лише 03.03.2026, тобто із пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
При цьому колегія суддів відхиляє посилання представника апелянта на те, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та проходить службу в бойовій військовій частині в зоні бойових дій, у зв'язку із тим що його інтереси у цій справі представляє адвокат Слободяник Н.С.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10 лютого 2020 року у справі № 826/15309/18.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою публічних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011).
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, установлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.
За таких обставин, підстави, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме обрання способу захисту шляхом звернення із новим позовом, а не подання апеляційної скарги у цій справі не можуть бути визнані поважними.
Підсумовуючи наведене, апелянт не довів, що він не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законодавством строк, відтак, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою , викладені представником позивача у заяві про поновлення строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.
Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 295, 296, 297, 298, 321, 325, 328 КАС України суд,-
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 у справі № 400/10147/25.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у визначений судом строк (не наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження), а також у разі визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк