Справа № 560/12269/25
іменем України
10 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформлене листом за №2200-0305-8/37951 від 20.05.2025 року про відмову у перерахунку пенсії державного службовця за віком ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з 28.04.2025, року ОСОБА_1 на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" та здійснити перерахунок й виплачувати пенсію з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №К-59/0-72/6-25 від 22.04.2025 року та №К-59/073/6-25 від 22.04.2025 року виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV) та 28.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII. Однак листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 20.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку із недоцільністю переведення.
Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що оскільки на момент звернення із заявою не перебував на державній службі, досяг необхідного пенсійного віку та наявний необхідний стаж, то відповідно до Закону №889-VІІІ та за приписами статті 37 Закону №3723-ХІІ має право на призначення зазначеної пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі згідно з довідками №К-59/0-72/6-25 від 22.04.2025 року та №К-59/073/6-25 від 22.04.2025 року, виданими Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому ухвалою строк не скористався, жодних документів до суду не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 03.09.2013 по 24.10.2016 отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 25.10.2016 по 28.02.2019 - пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з урахуванням стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців - 23 роки 11 місяців 20 днів. Розмір пенсії становив 4332,00 грн.
З 01.03.2019 позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Станом на 01.03.2025 розмір пенсії становить 9075,56 грн.
28.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №К-59/0-72/6-25 від 22.04.2025 року та №К-59/073/6-25 від 22.04.2025 року виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 20.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви та зазначено, що оскільки розмір пенсії згідно Закону України «Про державну службу» є меншим (6541,95 грн) від розміру пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (9075,56 грн), тому переводити позивача на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» недоцільно.
Вважаючи відмову у переведенні на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон№ 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону країни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.
Матеріали справи свідчать, що 28.04.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, до якої було додано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №К-59/0-72/6-25 від 22.04.2025 року та №К-59/073/6-25 від 22.04.2025 року, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача з одного виду пенсії відповідно до Закону №1058-IV на інший вид пенсії відповідно до Закону №3723-XII.
Так, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Крім того, згідно пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже те, що особа раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону №889-VIII. Проте, виплата такої пенсії поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Таким чином, оскільки позивач з 25.10.2016 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з якої з 01.03.2019 його було переведено на пенсію за Законом №1058-IV, то повернення на отримання пенсії за Законом України «Про державну службу» можливо лише шляхом переведення на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
При цьому, щодо можливості перерахунку пенсії позивача на підставі нових довідок про заробітну плату від 22.04.2025, суд зауважує, що питання права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію неодноразово вирішувалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.03.2025 у справі №300/936/23, від 25.07.2025 у справі №140/5363/24, від 10.09.2025 у справі №420/25000/24, від 17.09.2025 №560/5257/22.
Так, у своїх висновках Верховний Суд вказав, що як Закон №889-VІІІ, так і Закон №1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.
Отже, враховуючи, що законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. У відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, на яку він просив його перевести у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.
Суд бере до уваги Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 №3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії позивачки у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відмовляючи позивачу у переведенні на інший вид пенсії, діяло у межах повноважень, у спосіб та у порядку, визначені нормами чинного законодавства.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, а отже у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити повністю.
Правових підстав для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський