Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
10 березня 2026 р. справа № 520/27357/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та скасування індивідуального акту-наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - наказ ГУНП в Харківській області від 23 вересня 2025 року №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- зобов'язати Головного управління національної поліції в Харківській області унести зміни до індивідуального акту - наказу ГУНП в Харківській області від 01 жовтня 2025 р. №574о/с «По особовому складу» в частині підстав звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зазначивши підставу для звільнення пункт сьомий ч. 1 статті 77 закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (зі змінами та доповненнями) за власним бажанням, згідно з рапортом від 12 серпня 2025 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач у період з 07.11.2015 по 02.10.2025 проходив публічну службу в Національній поліції України на посаді поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області. Позивач, 12.08.2025 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом про звільнення з лав Національної поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями), тобто за власним бажанням з 15.08.2025. Проте, всупереч волевиявлення позивач, з огляду на поданий рапорт про звільнення, відповідачем ініційоване та призначене проведення службового розслідування, за результатами якого було прийнято наказ ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області», відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушені вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 8 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пункту 2 наказу ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності», пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу IV та пункту 1 розділу VIII Положення, до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. У відповідності до наказу ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 №574 о/с «По особовому складу» позивача протиправно звільнено зі служби в поліції за пунктом шостим ч. 1 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями), у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 02.10.2025.
Головним управлінням Національної поліції в Харківській області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що наказом ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 № 574 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для прийняття зазначеного рішення послугували матеріали службового розслідування, за результатами якого начальником ГУНП в Харківській області 22.09.2025 був затверджений висновок службового розслідування, а в подальшому підписаний наказ ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №1292, яким до поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Відповідач наголосив на тому, що до закінчення визначеного у пункті 68 Положення №114 строку, служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови зазначення в рапорті дати звільнення і причин неможливості продовження служби та якщо між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про звільнення зі служби в поліції, було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється. ОСОБА_1 таких обставин у рапорті не зазначено. За результатом розгляду власноручно складеного ОСОБА_1 рапорту від 12.08.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, оскільки позивач не зазначив у рапорті наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків або поважних причин, які встановлені Переліком №413, то між заявником та ГУНП в Харківській області не досягнуто згоди на звільнення його за власним бажанням до закінчення визначеного у пункті 68 Положення №114 строку та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області повідомлено, що таке рішення буде прийнято не раніше 12.11.2025. В подальшому, у зв'язку з тим, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, у відповідача були відсутні правові підстави для розгляду рапорту позивача про звільнення за власним бажанням.
У відповіді на відзив представник позивача наголосив, що дії відповідача з проведення службового розслідування є протиправними, а оскаржувані індивідуальні акти (накази) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом шостим ч. 1 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки твердження дисциплінарної комісії про вчинення поліцейським дисциплінарного проступку є безпідставними, надуманими та не підтвердженими належними матеріалами і відомостями. Позивач в свою чергу підлягає звільненню з поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями), тобто за власним бажанням, тому керуючись ст.ст. 44, 47, 163 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області.
12.08.2025 ОСОБА_1 на ім'я начальника ГУНП в Харківській області подано рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 15.08.2025.
Розгляд поданого рапорту у відповідності до пункту 68 розділу VІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 №114, було доручено УКЗ ГУНП в Харківській області.
22.08.2025 за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 12.08.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 15.08.2025 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на адресу заявника направлений лист №172624-2025, яким повідомлено, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення його зі служби в поліції не раніше 12.11.2025, керуючись пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114. Одночасно повідомлено, що до дня звільнення з поліції йому необхідно прибувати на службу до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази і доручення керівництва, пов'язані з виконанням службових обов'язків за посадою.
02.09.2025 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника ХРУП №1 полковника поліції Плотнікова Д.В. №102792-2025 за фактом безпідставної відсутності на службі та невиконання своїх посадових (функціональних) обов'язків поліцейським-водієм сектору логістики ХРУП №1 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00.
З метою перевірки вказаних відомостей наказом ГУНП в Харківській області від 08.09.2025 №2393 призначено службове розслідування.
Службовим розслідуванням встановлено, що 15.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом від 12.08.2025 №59222-2025 про звільнення його зі служби в поліції.
Розгляд поданого рапорту у відповідності до пункту 68 розділу VІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114, було доручено УКЗ ГУНП в Харківській області.
За результатами розгляду УКЗ ГУНП в Харківській області підготовлено відповідь від 22.08.2025 №72624-2025 про те, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції не раніше 12.11.2025.
Також з'ясовано, що в період з 13.08.2025 по 19.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 перебував на лікарняному. 20.08.2025 останній повинен був приступити до виконання своїх службових обов'язків за посадою, однак на роботу не вийшов.
Цього ж дня, підполковником поліції Бабічем В.А. здійснено телефонні дзвінки на номер, який належить старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , однак останній не відповідав. За місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , він також був відсутній.
У зв'язку з цим, начальник сектору логістики ХРУП №1 підполковник поліції Бабіч В.А. звернувся до начальника підрозділу полковника поліції Плотнікова Д.В. з рапортом від 20.08.2025 №92159-2025, в якому повідомив про безпідставну відсутність на службі свого підлеглого старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
В подальшому старший сержант поліції ОСОБА_1 21.08.2025, 22.08.2025 та 23.08.2025 на службу також не вийшов.
За фактом відсутності на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за вказані дні відсутності його на робочому місці були складені відповідні акти.
З метою отримання інформації про підтвердження або спростування факту перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на лікарняному дисциплінарною комісією вивчено інформацію, яка розміщена на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України щодо відкриття (закриття) листків непрацездатності в медичних закладах, які відображаються в електронному кабінеті Пенсійного фонду України.
За результатами вивчення встановлено, що в електронному кабінеті ГУНП в Харківській області вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України будь-які відомості про листи непрацездатності на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в період з 20.08.2025 по 23.08.2025 відсутні.
З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин відсутності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі, 09.09.2025 на його номер мобільного телефону НОМЕР_2 здійснювався телефонний дзвінок. В ході телефонної бесіди останній повідомив, що спілкуватись він буде лише через електронну пошту, залишивши адресу для листування. Зазначена бесіда фіксувалась на портативний відеореєстратор «Tecsar BDC-43-GWCP» №11130319665/75, який використовується поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області, про що було складено рапорт (від 09.09.2025 №1217/119-15-2025). У подальшому складено відповідний акт перегляду відеоматеріалів, які було зафіксовано на вказаний портативний відеореєстратор (від 18.09.2025 №1231/119-15-2025).
10.09.2025 за допомогою електронної пошти, яка встановлена на службовому комп'ютері УГІ ГУНП в Харківській області, з електронної адреси (e-mail: sed@hk.police.gov.ua ) за №204352-2025 на електронну адресу, яку повідомив старший сержант поліції ОСОБА_1 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було направлено запрошення прибути 15.09.2025 о 10:00 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень, а також документів та матеріалів щодо обставин, які досліджуються службовим розслідуванням.
12.09.2025 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 через месенджер «WathsApp», встановлений на його смартфоні, надіслано текстове повідомлення про те, що йому на електронну пошту направлено запрошення про прибуття для надання пояснень у визначений день та час. На що старший сержант поліції ОСОБА_1 відповів текстовим повідомленням «Доброго дня! Так, я бачив, дякую». (Скріншот з екрану мобільного телефону додається).
Проте, у визначений день старший сержант поліції ОСОБА_1 до УГІ ГУНП в Харківській області не прибув, про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомив, ніяких пояснень або медичної чи іншої документації у будь-який спосіб не надав, у телефонному режимі ні з ким не контактував.
Відповідно до частини десятої статті 18 та частини третьої статті 27 Дисциплінарного статуту, зазначений поліцейський, який був викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, тобто він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
16.09.2025 за №1226/119-15-2025 складено відповідний акт про неприбуття поліцейського для надання пояснення.
Водночас, 16.09.2025 за №1227/119-15-2025 складено відповідний акт про огляд засобу електронної комунікації за допомогою якого направлялось вищевказане запрошення (виклик) старшому сержанту поліції ОСОБА_1 на його адресу електронної пошти.
Опитаний начальник сектору логістики ХРУП №1 підполковник поліції Бабіч В.А. пояснив, що з травня 2023 року на посаді поліцейського-водія у підпорядкованому йому підрозділі проходить службу старший сержант поліції ОСОБА_1 , який зарекомендував себе посередньо, характеризується як співробітник, який виконує свої посадові обов'язки не в повному обсязі та ставиться до них не завжди відповідально. Старший сержант поліції ОСОБА_1 ніс службу переважно за графіком сутки через двоє у якості поліцейського-водія СОГ ХРУП №1. З серпня 2025 року керівництвом ХРУП № 1 було прийнято рішення перевести старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на щоденне несення служби. 12.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням. 13.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 зателефонував підполковнику поліції Бабічу В.А. та повідомив, що він відкрив лікарняний та на роботу не вийде. 19.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 свій лікарняний закрив та 20.08.2025 повинен був вийти на службу. Однак в цей день до виконання своїх посадових обов'язків не приступив та підполковнику поліції Бабічу В.А. про причини невиходу не повідомив. Упродовж дня підполковником поліції Бабічем В.А. вживались заходи щодо з'ясування обставин невиходу свого підлеглого на службу. З цією метою підполковник поліції Бабіч В.А. здійснював телефонні дзвінки старшому сержанту поліції ОСОБА_1 на його мобільний телефон, однак він не відповідав, за місцем свого мешкання був відсутній. Пізніше цього ж дня старший сержант поліції ОСОБА_1 зателефонував опитуваному та повідомив, що на службу він не вийде, оскільки написав рапорт на звільнення та надіслав його до УКЗ ГУНП в Харківській області. Водночас попросив його більше не турбувати. Про вказаний факт підполковник поліції Бабіч В.А. рапортом доповів керівникові підрозділу полковнику поліції Плотнікову Д.В . У подальшому 21, 22 та 23.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу так і не вийшов, до виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступив, про що були складені відповідні акти невиходу поліцейського.
Опитаний начальник ХРУП №1 полковник поліції Плотніков Д.В. пояснив, що 20.08.2025 до нього з рапортом звернувся начальник СЛ ХРУП №1 підполковник поліції Бабіч В.А. , який доповів, що цього дня не вийшов на службу та не приступив до виконання своїх посадових обов'язків його підлеглий - поліцейський-водій СЛ старший сержант поліції ОСОБА_1 . Останній про причини свого невиходу безпосередньому керівникові не повідомляв. Полковником поліції Бабічем В.А. здійснювались заходи щодо з'ясування обставин невиходу свого підлеглого на службу. Пізніше встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу виходити не збирається, оскільки написав рапорт на звільнення з поліції за власним бажанням, надіславши його до УКЗ ГУНП в Харківській області, а також попрохав його більше не турбувати телефонними дзвінками. У подальшому 21, 22 та 23.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу так і не вийшов, про що комісією у складі полковників поліції Плотнікова Д.В. , Лінніка С.О., Чайки О.А. та капітана поліції Кулькіної Я.С. були складені відповідні акти невиходу вказаного поліцейського на службу та невиконання ним посадових обов'язків. Про вказаний факт полковник поліції Плотніков Д.В. звернувся з доповідною запискою на ім'я начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції Токаря П.Т. з проханням призначити службове розслідування.
Опитані заступник начальника управління поліції - начальник слідчого відділу ХРУП №1 полковник поліції Ліннік С.О., заступник начальника управління поліції з превентивної діяльності ХРУП №1 полковник поліції Чайка О.А. та заступник начальника сектору моніторингу ХРУП №1 капітан поліції Кулькіна Я.С. пояснили, що дійсно вони разом з полковником поліції Плотніковим Д.В. були у складі комісії зі складання акту про невихід на службу 20, 21, 22 та 23.08.2025 поліцейського-водія СЛ ХРУП №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Також опитувані зазначили, що у вказані дні та до теперішнього часу вони старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в підрозділі не бачили, свої посадові обов'язки він не виконував.
Опитані старші інспектори-чергові ЧЧ СМ ХРУП №1 майор поліції Єлістратова С.В. , майор поліції Чувічілов Б.В. , капітан поліції Жук Т.С. , капітан поліції Островерх В.В. та інспектори-чергові ЧЧ СМ ХРУП №1 капітан поліції Голощапов П.С. , старший лейтенант поліції Зибнєва Н.С. також підтвердили той факт, що поліцейського-водія СМ ХРУП № 1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у дні, коли вони перебували на своїх добових чергуваннях 20, 21, 22 та 23.08.2025, в підрозділі не бачили. Останній на чергування або до несення служби в інші наряди не залучався.
Опитана інспектор СКЗ ХРУП №1 капітан поліції Сізова Д.Р. пояснила, що від начальника СЛ ХРУП №1 підполковника поліції Бабіча В.А. їй стало відомо про те, що його підлеглий старший сержант поліції ОСОБА_1 з 13.08.2025 відкрив лікарняний. Також стало відомо, що 19.08.2025 старший сержант поліції закрив лікарняний. 20.08.2025 опитувана зателефонувала старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , щоб дізнатись чи не продовжив він свій лікарняний, однак той не відповідав. Після цього, капітан поліції Сізова Д.Р. з аналогічним питанням через месенджер «WathsApp», написавши текстове повідомлення. Через деякий час старший сержант поліції ОСОБА_1 в переписці повідомив, що 19.08.2025 свій лікарняний закрив та його більше не продовжував. 20.08.2025 від підполковника поліції Бабіча В.А. стало відомо, що старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу не вийшов та до виконання своїх посадових обов'язків не приступив. Капітан поліції Сізова Д.Р. зазначила, що вона особисто 20, 21, 22 та 23.08.2025 на території підрозділу або в службових приміщеннях ХРУП №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 не бачила.
Факт відсутності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі, невиконання своїх функціональних обов'язків, зареєстрованих 14.01.2025 за №898/119 61/2025 та затверджених начальником ХРУП №1 полковником поліції Плотніковим Д.В. , підтверджуються поясненнями полковників поліції Лінніка С.О. та Чайки О.А. , підполковника поліції Бабіча В.А. , майорів поліції Єлістратової С.В. та Чувічілова Б.В. , капітанів поліції Кулькіної Я.С. , Жука Т.С. , Островерх В.В. , Голощапова П.С. , Сізової Д.Р. та старшого лейтенанта поліції Зибнєвої Н.С .
Старший сержант поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до пункту 2 наказу ГУНП в Харківські області від 24.03.2025 № 875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області», поліцейські ГУНП зобов'язані дотримуватися вимог, викладених у додатку 1 до цього наказу Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області (далі - Положення).
Пунктом 2 розділу ІІ цього Положення визначено, що поліцейські у свої службовій діяльності повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь та гідність.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІІ Положення початок робочого дня поліцейського починається з 09:00 до 18:00 (у п'ятницю до 16:45), з 13:00 до 13:45 обідня перерва.
Згідно пункту 1 розділу ІV цього ж Положення, поліцейський повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі в письмовій формі (час, з якого буде відсутній; підстави відсутності) засобами електронного чи поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІІ Положення у період дії воєнного стану правила розпорядку дня застосовуються з урахуванням особливостей, визначених цим розділом та/або окремим наказом про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності, перерва на обід з 13:00 до 14:00.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу VIII Положення установлений шестиденний робочий тиждень, до затвердження цього положення, продовжує діяти і після затвердження цього положення.
Відповідно до вимог пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Вказані вимоги старший сержант поліції ОСОБА_1 проігнорував та не виконав. У робочий час 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин та не виконував свої посадові (функціональні) обов'язки (акти про відсутність на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , складені та зареєстровані ХРУП №1: від 20.08.2025 №7403/119-61/2025, від 21.08.2025 №7404/119-61/2025, від 22.08.2025 №7408/119-61/2025 та від 26.08.2025 №9493/119-61/2025).
Враховуючи викладене, дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській області встановлено та підтверджено, що 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 був безпідставно відсутній на службі без поважних причин та не виконував свої посадові (функціональні) обов'язки.
Також встановлено, що у діях поліцейського-водія сектору логістики ХРУП № 1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 підтверджений факт вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог:
- статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення Присяги поліцейського;
- пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV Положення, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875, що призвело до порушень вимог пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту у частині невиконання зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, безумовного виконання наказів керівництва та недотримання правил внутрішнього розпорядку.
Як наслідок, вказані дії старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призвели до порушення ним пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, невиконання своїх посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Тобто сержант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, а саме 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 був безпідставно відсутній на службі та не виконував свої посадові (функціональні) обов'язки, що підтверджується наступним:
- актами про відсутність на службі в період з 20.08.2025 по 23.08.2025;
- книгою нарядів ХРУП №1 (інв. № 2865, розпочата 21.07.2025), в якій не значаться відмітки про перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в період з 20.08.2025 по 23.08.2025 на чергуванні та в інших видах нарядів;
- журналом інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ХРУП №1 (інв. №2861, розпочатий 10.07.2025), де також відсутні відомості, які засвідчують факт проходження відповідних інструктажів старшим сержантом поліції ОСОБА_1 ;
- відомостями з електронного кабінеті ГУНП в Харківській області вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, згідно яких інформація щодо створення в Електронному реєстрі листків непрацездатності ОСОБА_1 за період з 20.08.2025 по 23.08.2025, відсутня;
- поясненнями полковників поліції Лінніка С.О. та Чайки О.А. , підполковника поліції Бабіча В.А. , майорів поліції Єлістратової С.В. та Чувічілова Б.В. , капітанів поліції Кулькіної Я.С. , Жука Т.С. , Островерх В.В. , Голощапова П.С. , Сізової Д.Р. та старшого лейтенанта поліції Зибнєвої Н.С .
Вчинення вказаного дисциплінарного проступку старшим сержантом поліції ОСОБА_1 є порушенням Присяги поліцейського, що виразилося у самоусуненні його від служби в поліції.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлений факт вчинення дисциплінарного проступку старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , який 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 безпідставно був відсутній на службі, самоусунувся від виконання обов'язків поліцейського та наказів і доручень керівництва ХРУП №1 ГУНП в Харківській області. Встановлені обставини свідчать про недотримання старшим сержантом поліції ОСОБА_1 . Присяги працівника поліції, передбаченої частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», в частині ігнорування обов'язку вірно служити Українському народові, неусвідомлення високої відповідальності поліцейського перед Державою та Українським народом, що свідчить про негідне несення високого звання поліцейського, а також є порушенням пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». Окрім того, своєю безпідставною відсутністю на службі старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту в частині недотримання Присяги поліцейського, немужнього і невправного служіння народу України, невиконання наказів керівників та недотримання правил внутрішнього розпорядку дня, а також пункту 2 наказу ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності» в частині порушення обов'язку дотримуватися вимог Положення, затвердженого цим наказом та, як наслідок, пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV та пункту 1 розділу VІІІ Положення в частині недотримання встановленого внутрішнього розпорядку дня та неповідомлення свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі у письмовій формі.
За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок, затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області від 22.09.2025, в якому комісія виснувала, що за вчинення дисциплінарного проступку старший сержант ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.
Наказом ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 №574 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 02.10.2025.
Позивач, вважаючи дії Головного управління Національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно нього та наказ ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» щодо застосування до дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції - протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Питання організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті третьої Закону №580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII регламентовано основні обов'язки поліцейського. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський, серед іншого, зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
В силу положень частини першої статті 64 Закону №580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Присяга на вірність Українському народові має такий зміст: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VІІІ органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №580-VІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України «Про Дисциплінарний статут» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з п.п. 1, 2, 3, 6, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону №580-VІІІ, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Поняття службової дисципліни наведено в частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Перелік дисциплінарних стягнень визначено частиною третьою статті 13Дисциплінарного статуту, серед них: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
При цьому, в пункті 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII як самостійна підстава для звільнення зі служби в поліції вказується накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Одночасно, накладенню дисциплінарного стягнення має передувати проведення службового розслідування. Так, згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Разом з тим, приписами пункту 4 Розділу VII цього Порядку передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Слід також зазначити, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Як встановлено судом, на підставі інформації, викладеної у доповідній записці начальника ХРУП №1 полковника поліції Плотнікова Д.В. від 02.09.2025 №102792-2025 за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейським-водієм сектору логістики ХРУП №1 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , з метою проведення повного, усебічного та об'єктивного службового розслідування відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України призначено службове розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 08.09.2025 №2393.
Так, у ході проведення службового розслідування встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом від 12.08.2025 №59222-2025 про звільнення його зі служби в поліції, за результатами розгляду якого ГУНП в Харківській області повідомлено позивача про те, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції не раніше 12.11.2025.
Відповідно до даних Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України, старший сержант поліції ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 13.08.2025 по 19.08.2025. Відомості про листи непрацездатності ОСОБА_1 в період з 20.08.2025 по 23.08.2025 відсутні.
Проте, після завершення лікування 20.08.2025 позивач до виконання службових обов'язків не приступив, про причини неприбуття не повідомив, що зафіксовано актами про відсутність на службі від 20.08.2025 №7403/119-61/2025, від 21.08.2025 №7404/119-61/2025, від 22.08.2025 №7408/119-61/2025, від 26.08.2025 №9493/119-61/2025.
На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв'язку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 2 наказу ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності», пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу IV та пункту 1 розділу VІІI Положення, на підставі підпункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.
Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач при зверненні з даним позовом до суду, посилався на те, що 12.08.2025 ним було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням з 15.08.2025, що свідчить про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за невихід на службу 20.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025.
З цього приводу суд зазнає наступне.
Згідно пунктом 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
Відповідно до частини другої статті 77 Закону №580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Пунктом 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIIIпередбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.1991 №114 (далі - Положення № 114), яке є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та на час виникнення спірних правовідносин є чинним.
Відповідно до підпункту "ж" пункту 64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Вичерпний перелік поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №413).
Так, згідно положень вказаної Постанови №413 військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:
виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім'ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім'ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.
Пунктом 68 Положення №114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
У контексті предмета спору, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 68 Положення №114 як спеціального нормативно-правового акта у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці.
Так, з аналізу пункту 68 Положення №114 вбачається, що про припинення служби в поліції за власним бажанням працівник поліції повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення, подавши відповідний рапорт. Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.
У межах передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.
Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.02.2021 у справі №160/3607/19, від 14.01.2021 у справі №822/1093/18, від 05.02.2020 у справі №819/744/16 та від 31.01.2024 у справі №520/16737/21.
Як встановлено судом, 12.08.2025 позивачем було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням з 15.08.2025. Рапорт позивача не містить конкретну, чітко сформульовану та зрозумілу підставу звільнення. До рапорту не було додано жодних документів.
На рапорт ОСОБА_1 листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.08.2025 №172624-2025 повідомлено, що відповідно до пункту 68 Постанови №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення позивача зі служби не раніше 12.11.2025, про що буде повідомлено. Тому, до дня звільнення з поліції необхідно прибувати на службу до ХРУП №1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази в доручення керівництва, пов'язані з виконанням службових обов'язків за посадою.
Відтак, згоди щодо звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, зокрема з 15.08.2025 між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не було досягнуто.
При цьому, прийняття рішення про звільнення поліцейського у межах тримісячного строку з дня подання ним рапорту про звільнення є дискрецією суб'єкта владних повноважень, тобто він має певну свободу розсуду і може приймати рішення, яке вважає доцільним.
У свою чергу, подання особою рапорту про звільнення не є безумовною підставою для видання наказу про звільнення.
З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо наявності у нього права на звільнення за власним бажанням згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з 15.08.2025.
Разом з тим, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 20.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025 та 23.08.2025 до виконання службових обов'язків за посадою у ХРУП №1 ГУНП в Харківській області не приступив, про причини неприбуття не повідомив, що зафіксовано актами про відсутність на службі.
Вказані обставини були встановлені в ході проведення службового розслідування.
Щодо посилання позивача на те, що він ніс службу подобово і оскільки відповідно до графіку чергувань на серпень 2025 року він не був включений у склад добового наряду, тому твердження відповідача про усунення від виконання посадових обов'язків поліцейської служби є безпідставними, суд зазначає наступне.
Відповідно до Функціональних обов'язків поліцейського - водія Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області від 14.01.2025 №898/119-61/2025, з якими позивач був ознайомлений особисто, що підтверджується власноручним підписом останнього, поліцейський-водій сектору логістики не тільки забезпечує перевезення працівників поліції, СОГ, вантажів згідно з дорученням (пункт 9), а також забезпечує належний технічний стан автотранспортного засобу, утримує його в постійній готовності до поїздок (пункт 4); усуває технічні несправності, які виникають під час роботи автотранспортного засобу і не потребують розбирання головних механізмів (пункт 6); заправляє автотранспортний засіб паливом та іншими експлуатаційними матеріалами (пункт 7); утримувати транспортні засоби повністю укомплектованими, у справному стані (пункт 11); здійснювати щоденне обслуговування та вміти виконувати роботи у обсязі першого технічного обслуговування закріплених тз (пункт 15); вчасно та правильно оформляти первинну документацію (пункт 17); одержувати у ВЗА ЦОП ГУНП в Харківській області запасні частини, ПММ та інше майно, для транспортних засобів, організовувати облік, видачу і використання його за прямим призначенням (пункт 20).
Отже, відсутність ОСОБА_1 у графіках особового складу у складі СОГ не свідчить про те, що він не повинен прибувати на службу та не виконувати інші функціональні обов'язки.
Суд зазначає, що ГУНП в Харківські області прийнято наказ від 24.03.2025 №875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області», яким, зокрема, встановлено, що поліцейські ГУНП зобов'язані дотримуватися вимог, викладених у додатку 1 до цього наказу - Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області (далі - Положення).
Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ цього Положення поліцейські у свої службовій діяльності повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь та гідність.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення початок робочого дня поліцейського починається з 09:00 до 18:00 (у п'ятницю до 16:45), з 13:00 до 13:45 обідня перерва.
Згідно з пунктом 1 розділу ІV цього ж Положення, поліцейський повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі в письмовій формі (час, з якого буде відсутній; підстави відсутності) засобами електронного чи поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІІ Положення у період дії воєнного стану правила розпорядку дня застосовуються з урахуванням особливостей, визначених цим розділом та/або окремим наказом про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності, перерва на обід з 13:00 до 14:00.
Абзацом третім пункту 2 розділу VIII Положення установлений шестиденний робочий тиждень, до затвердження цього положення, продовжує діяти і після затвердження цього положення.
У силу вимог Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту позивач був зобов'язаний не лише виконувати накази та вказівки керівника, але й перебувати у робочий час на території підрозділу, де він проходив службу.
Таким чином, відсутність позивача на службі без поважних причин у зазначений період розцінюється як невиконання службових обов'язків і свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
Порушення службової дисципліни, допущене позивачем, зокрема щодо неодноразового невиходу на службу, дійсно є суттєвим порушенням службової дисципліни, оскільки на поліцію покладаються особливо важливі функції із забезпечення публічного порядку та безпеки і недопущення дестабілізації обстановки в цілому.
Водночас, позивач в порушення вимог Присяги працівника поліції, ігноруючи обов'язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції нехтував принципами, що регламентують діяльність поліції та обов'язками поліцейського, які є невід'ємною частиною дотримання службової дисципліни поліцейським.
За наведених обставин, суд вважає, що відповідача були наявні законні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, що потребує призначення службового розслідування для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
У ході судового розгляду справи наданими відповідачем доказами підтверджено, що при проведенні службового розслідування та оформленні його результатів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідної процедури та з урахуванням всіх обставин справи.
Жодних доказів на підтвердження того, що службове розслідування було проведено з порушенням встановлених чинним законодавством вимог позивачем суду не надано.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним і пропорційним у даному випадку, оскільки висновки відповідача наведені у оскаржуваному наказі про порушення позивачем Присяги працівника поліції, передбаченої частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», в частині ігнорування обов'язку вірно служити Українському народові, неусвідомлення високої відповідальності поліцейського перед Державою та Українським народом, що свідчить про негідне несення високого звання поліцейського, а також є порушенням пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також вимог пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту в частині недотримання Присяги поліцейського, немужнього і невправного служіння народу України, невиконання наказів керівників та недотримання правил внутрішнього розпорядку дня, а також пункту 2 наказу ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності» в частині порушення обов'язку дотримуватися вимог Положення, затвердженого цим наказом та, як наслідок, пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV та пункту 1 розділу VІІІ Положення в частині недотримання встановленого внутрішнього розпорядку дня та неповідомлення свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі у письмовій формі, знайшли своє підтвердження.
На переконання суду, накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам, за яких його скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення є правомірним та пропорційним.
При прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач використав свої дискреційні повноваження щодо вибору стягнення на власний розсуд, тобто діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення в повній мірі узгоджується зі значимістю вчиненого позивачем проступку, а отже не застосований свавільно.
Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, є правомірним та не підлягає скасуванню, відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним та скасування - відсутні.
З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, відсутні підстави для зміни формулювання підстави звільнення, що також зумовлює відмову у задоволенні частини позову щодо зобов'язаня Головного управління національної поліції в Харківській області внести зміни до наказу ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 №574о/с «По особовому складу» в частині підстав звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , зазначивши підставу для звільнення пункт 7 ч. 1 статті 77 закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), згідно з рапортом від 12.08.2025.
При вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та скасування індивідуального акту-наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.