Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
09 березня 2026 р.справа №520/29187/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" (вул. Берковецька, буд. 6К, м. Київ, 04216, код ЄДРПОУ 38878078), Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКО ГРУП" (просп. Героїв Харкова, буд. 64А, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 32490244) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкових накладних №8 від 27.05.2024, №11 від 31.05.2024, №13 від 31.05.2024, №15 від 31.05.2024, №9 від 20.06.2024, №10 від 20.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними;
- зобов'язати Державну податкову службу України прийняти до реєстрації та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ "СПІКО ГРУП" податкові накладні №8 від 27.05.2024, №11 від 31.05.2024, №13 від 31.05.2024, №15 від 31.05.2024, №9 від 20.06.2024, №10 від 20.06.2024 датами їх подання на реєстрацію.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 відкрито провадження у справі №520/29187/25 (головуюча суддя Чудних С.О.).
03.03.2026 згідно розпорядження в.о. керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 №03-05/58 призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №520/29187/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 справу №520/29187/25 розподілено новому складу суду та передано в провадження судді Біленського О.О. (підстава - звільнення судді з посади).
Відповідно до ч. 9, ч. 14 ст. 31 КАС України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Вирішуючи питання прийняття справи до свого провадження, ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суд вважає її такою, що підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Судом встановлено, що до Харківського окружного адміністративного суду з позовом у даній справі звернувся адвокат Анна Зінов'єва, яка згідно доданого до позовної заяви ордеру серії АХ №1279994 уповноважена на представництво у суді Поволоцького Володимира Миколайовича - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО ГРУП" (третя особа у справі).
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 18 липня 2025 року представник ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» зв'язався з Позивачем та повідомив, що ТОВ «СПІКО ГРУП» не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за договором поставки №220570 від 19.11.2013 року щодо поставок 27.05.2024 року, 31.05.2024 року, 20.06.2024 року на загальну суму 2963673,44 гривень. При цьому, директор ТОВ «СПІКО ГРУП», який є розпорядником поточної діяльності товариства, не вирішив питання прийняття ДПС України податкових накладних, поданих ТОВ «СПІКО ГРУП», не прийняв рішення щодо дій ТОВ «СПІКО ГРУП» за наслідками відмови ДПС України прийняти подані податкові накладні, не повідомив учасника товариства про наявність такої проблеми.
Вважає, що відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» директор товариства зобов'язаний здійснювати управління поточною діяльністю товариства, у тому числі щодо подання та реєстрації податкових накладних до контролюючого органу, а також звітувати загальним зборам учасників (єдиному учаснику товариства) щодо стану поточної діяльності товариства. Однак, директором ТОВ «СПІКО ГРУП» Титаренко А. В. про неприйняття ДПС України поданих ТОВ «СПІКО ГРУП» податкових накладних не було повідомлено Позивача.
Учасник ТОВ «СПІКО ГРУП» Поволоцький В.М. як єдиний учасник товариства, хоча і не здійснює управління поточною діяльністю товариства, проте має пряму заінтересованість у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, до повідомлення його представником ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» не був обізнаний про неприйняття ДПС України поданих товариством податкових накладних. З огляду на викладене, просив визнати дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкових накладних №8 від 27.05.2024, №11 від 31.05.2024, №13 від 31.05.2024, №15 від 31.05.2024, №9 від 20.06.2024, №10 від 20.06.2024 ТОВ "СПІКО ГРУП" в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними.
При цьому представник позивача зазначає, що Поволоцький Володимир Миколайович в даному випадку діє у власних інтересах, а не від імені ТОВ "СПІКО ГРУП".
Відповідно до частини першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 42 КАС України, яка має заголовок "склад учасників справи", учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За змістом частин першої та третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з положеннями частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Так, представництво юридичної особи за законом визначено Господарським кодексом України (далі - ГК України).
Відповідно до частини другої статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Частинами третьою та п'ятою цієї ж статті ГК України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Таким чином, Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/4908/12, від 25.05.2018 у справі № 810/1885/13-а, від 21.11.2019 у справі № 826/5857/16.
Суд відмічає, що відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Відповідно до ст. 141 ЦК України товариством з додатковою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки, учасники якого солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства своїм майном пропорційно до вартості внесеного вкладу. Особливості діяльності товариств з додатковою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275-VIIІ (далі - Закон), зокрема статті 39 та 42 Закону визначають, що: виконавчим органом товариства є директор; директор діє від імені товариства без довіреності; директор представляє інтереси товариства у взаєминах із третіми особами, у тому числі у правовідносинах із органами влади.
Стаття 92 Цивільного кодексу України вказує на те що, юридична особа набуває прав та обов'язків і діє у правовідносинах через свої органи або представників. Єдиним органом виконавчої влади ТОВ є директор.
Стала судова практика у питаннях захисту прав учасників товариства зводиться до того, що учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства.
Отже, положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва товариства.
Також, Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 у справі №904/4669/18 дійшов висновків про те, що положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Таким чином, Поволоцький Володимир Миколайович не наділений правом звернення до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх прав поза межами представництва ТОВ "СПІКО ГРУП".
Враховуючи вищевикладене, адвокат Зінов'єва А.Ю. не має належної процесуальної дієздатність та права підпису позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К", Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКО ГРУП" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Відповідно ч. 8 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" (вул. Берковецька, буд. 6К, м. Київ, 04216, код ЄДРПОУ 38878078), Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКО ГРУП" (просп. Героїв Харкова, буд. 64А, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 32490244) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.