Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 березня 2026 року справа №520/20920/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
до Державної організації "Комбінат "Світанок" Державного агентства резерву України
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі по тексту - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної організації "Комбінат "Світанок" Державного агентства резерву України (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, шляхом зупинення робіт до усунення зазначених у позовній заяві порушень:
- роботи підвищеної небезпеки з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (порушення зазначене в пункті 1 Акта );
- роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти (порушення зазначені в пунктах 2,6 Акта );
- виконання робіт ліфтером ОСОБА_1 , який не пройшов навчання і перевірку знань НПАОП "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів" (порушення зазначене в пункті 23,24 Акта); - виконання вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів (порушення зазначене в пунктах 27,28 Акта);
- роботи з управління транспортними засобами водіїв навантажувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які не пройшли професійну підготовку водіїв навантажувачів (порушення зазначене в пункті 38 Акта);
- роботи машиністів холодильних установок (аміачних) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яким не проведено навчання і перевірку знань з НПАОП 29.23-1.04-90 "Правила будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок" (порушення зазначене в пунктах 40 Акта);
- роботи з управління транспортними засобами (управлінням наземним транспортом) водіїв ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які не пройшли спеціального навчання і перевірку знань з НПАОП 0.00-1.62-12 "Правила охорони праці на автомобільному транспорті" (порушення зазначене в пункті 46 Акта);
- виконання робіт підвищеної небезпеки, до яких допущені працівники без проходження обов'язкових попередніх та періодичних медичних оглядів (порушення зазначене в пункті 49 Акта), та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки, а саме:
- устаткування напругою понад 1000 В. (ЗТП №182 з трансформаторами ТМ-400/10 та ТМВМ-250/10 (порушення зазначене в пункті 3 Акта);
- устаткування напругою понад 1000 В (КЛ-10 кВ ф. "Колос" АСБ10 (3х70мм2), L=2950 м. (порушення зазначене в пункті 4 Акта);
- устаткування напругою понад 1000 В (КЛ-10 кВ ф. "Холод" АСБ10 (3х70мм2), L=2950 м. (порушення зазначене в пункті 5 Акта);
- електроустановки ДО "Комбінат "Світанок", за адресою: м. Золочів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 150 (порушення зазначене в пункті 6 Акта);
- експлуатація обладнання підвищеної небезпеки - ліфтів № 33614, 33613, 33787, 33612 за адресою: село міського типу Золочів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 150 (порушення зазначене в пункті 19 Акта);
- електричних навантажувачів за №12495, 12499, 12501, 12339, 12495 (порушення зазначені в пунктах 29, 30 Акта);
- трубопроводів холодильних камер №1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3 (порушення зазначені в пунктах 43, 44 Акта);
- колісних транспортних засобів: ГАЗ-5312 державний номер НОМЕР_1 , та ГАЗ-53 КО-503 державний номер НОМЕР_2 (порушення зазначене в пункті 47 Акта).
В обґрунтування позову зазначено, що після проведення позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки в межах питань, які стали підставою для здійснення заходу контролю, складено приписи про усунення порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, якими зобов'язано відповідача усунути зазначені порушенні. Однак, відповідачем вимоги про усунення порушень не виконані. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі абзацу четвертого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» (зі змінами від 07.03.2024), а також окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, та відповідно до наказу Міжрегіонального управління №436/ПНС-ЗК від 18.06.2025 “Про проведення заходу державного нагляду (контролю)» у діяльності відповідача посадові особи Міжрегіонального управління були уповноважені на проведення перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів від 14.05.2025 №ПНС/ХК/9999/ АА024729/П/ОП, та №ПНС/ХК/9999/АА024736/П/ОП.
За результатами проведеної перевірки складено Акт №ПНС/ХК/9999/АА024729-ПНС/ ХК/15024/ПАА024729 від 09.07.2025, у якому зафіксовано той факт, що попередньо виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці не усунуто, у тому числі ті, які несуть загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до вимог статті 7 Закону № 877 за результатами перевірки на підставі цього Акту складено приписи про усунення порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці від 09.07.2025 №ПНС/ХК/9999/ АА024729-ПНС/ХК/15024/ПАА024729/П/ОП та №ПНС/ХК/9999/АА024729-ПНС/ ХК/15024/ПАА024738/П/ОП.
Відповідно до Акту перевірки № ПНС/ХК/9999/АА024729-ПНС/ХК/15024/ПАА024729 від 09.07.2025 під час проведення державного заходу нагляду (контролю) встановлено 54 порушення.
Вважаючи наявними правові підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду з огляду на порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Організаційно-правові засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України № 877-V.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 3 Закону України №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною першою статті 4 Закону України № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
За змістом абзацу 9 частини першої статті 6 Закону України № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Відповідно до частин 1-8 статті 7 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду(контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Приписне передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
У розумінні пункту 3 Положення № 96 основними завданнями Держпраці є:
1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;
3) здійснення державного регулювання і контролю щодо охорони праці та промислової безпеки у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;
4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.
Підпунктами 50 та 52 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, фондам загальнообов'язкового державного страхування, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначено Законом України № 2694-XII.
Частиною першою статті 39 Закону України № 2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:
безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;
надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали відповідним органам для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.
Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення повністю або частково виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття.
Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони праці і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
У постанові від 23.06.2022 у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі №810/4274/17, від 30.09.2020 у справі №580/34/19, від 01.12.2021 у справі №826/9226/16.
Судовим розглядом встановлено, що перевірка відповідача здійснювалась у відповідності до вимог діючого законодавства. Відповідачем не оскаржувалися результати проведення вказаної позапланової перевірки щодо встановлення фактів порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей, тобто має запобіжний характер.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, захід реагування має також спонукальний характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 у справі № 826/13896/16.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації продукції не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №810/2400/18, від 16.05.2019 у справі №812/1296/18, від 07.08.2019 у справі №810/1820/18.
При цьому, згідно з абзацем 2 частиною п'ятою статті 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Отже, факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).
Натомість, посилаючись під час розгляду справи на здійснення всім можливих дій усунення виявлених порушень, не свідчить про виконання припису.
З огляду на те, що відповідачем не доведено факту усунення в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та не надано ніяких доказів про їх усунення, суд вважає обґрунтованим висновок щодо наявності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
За приписами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вулиця Юліана Матвійчука, будинок 119, місто Полтава, Полтавська область, Полтавський район, 36014, код ЄДРПОУ: 44730367) до Державної організації "Комбінат "Світанок" Державного агентства резерву України (вулиця Польова, будинок 87, місто Харків, 61140, код ЄДРПОУ: 14373213) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Державної організації "Комбінат "Світанок" Державного агентства резерву України, шляхом зупинення робіт до усунення зазначених у позовній заяві порушень:
- роботи підвищеної небезпеки з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (порушення зазначене в пункті 1 Акта );
- роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти (порушення зазначені в пунктах 2,6 Акта );
- виконання робіт ліфтером ОСОБА_1 , який не пройшов навчання і перевірку знань НПАОП "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів" (порушення зазначене в пункті 23,24 Акта);
- виконання вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів (порушення зазначене в пунктах 27,28 Акта);
- роботи з управління транспортними засобами водіїв навантажувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які не пройшли професійну підготовку водіїв навантажувачів (порушення зазначене в пункті 38 Акта);
- роботи машиністів холодильних установок (аміачних) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яким не проведено навчання і перевірку знань з НПАОП 29.23-1.04-90 "Правила будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок" (порушення зазначене в пунктах 40 Акта);
- роботи з управління транспортними засобами (управлінням наземним транспортом) водіїв ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які не пройшли спеціального навчання і перевірку знань з НПАОП 0.00-1.62-12 "Правила охорони праці на автомобільному транспорті" (порушення зазначене в пункті 46 Акта);
- виконання робіт підвищеної небезпеки, до яких допущені працівники без проходження обов'язкових попередніх та періодичних медичних оглядів (порушення зазначене в пункті 49 Акта), та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки, а саме:
- устаткування напругою понад 1000 В. (ЗТП №182 з трансформаторами ТМ-400/10 та ТМВМ-250/10 (порушення зазначене в пункті 3 Акта);
- устаткування напругою понад 1000 В (КЛ-10 кВ ф. "Колос" АСБ10 (3х70мм2), L=2950 м. (порушення зазначене в пункті 4 Акта);
- устаткування напругою понад 1000 В (КЛ-10 кВ ф. "Холод" АСБ10 (3х70мм2), L=2950 м. (порушення зазначене в пункті 5 Акта);
- електроустановки ДО "Комбінат "Світанок", за адресою: м. Золочів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 150 (порушення зазначене в пункті 6 Акта);
- експлуатація обладнання підвищеної небезпеки - ліфтів № 33614, 33613, 33787, 33612 за адресою: село міського типу Золочів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 150 (порушення зазначене в пункті 19 Акта);
- електричних навантажувачів за № 12495, 12499, 12501, 12339, 12495 (порушення зазначені в пунктах 29, 30 Акта);
- трубопроводів холодильних камер № 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3 (порушення зазначені в пунктах 43, 44 Акта);
- колісних транспортних засобів: ГАЗ-5312 державний номер НОМЕР_1 , та ГАЗ-53 КО-503 державний номер НОМЕР_2 (порушення зазначене в пункті 47 Акта).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА