Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 березня 2026 року справа №520/33644/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області
до Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області
за участю третіх осіб,
які не заявляють
самостійних вимог
на предмет спору Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації
Державної екологічної інспекції у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області (далі по тексту - відповідач), за участю тртеіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398519) щодо непроведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Єфремівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості);
- зобов'язати Олексіївську сільську раду Лозівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398519) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію, проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Єфремівський" загальною площею 28 га, який знаходиться на території Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області та закріплення його меж в натурі (на місцевості).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач є суб'єктом, на якого покладається обов'язок з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Єфремівський" загальною площею 28 га та закріплення їх в натурі (на місцевості). Проте Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області знехтувала цим обов'язком, що свідчить про відсутність меж природно-заповідного фонду, встановлених охоронних зон, що суперечить вимогам Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що рішенням IV сесії Харківської обласної ради XXIII скликання від 17.11.1998 «Про оголошення нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» затверджено мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Харківської області, у тому числі гідрологічний заказник місцевого значення «Єфремівський».
Відповідно до пункту 1.5 Положення, заказник має земельну ділянку площею 28 га, розташовану в околицях с. Єфремівка на території Олексіївської сільської територіальної громади Лозівського району Харківської області.
Пунктом 1.8 Положення визначено, що межі Заказника встановлюються в натурі відповідно до законодавства, оформляються відповідними інформаційно-охоронними знаками, наносяться на планово-картографічні матеріали територіальних органів Державного земельного кадастру, відображаються у відповідних формах статистичної звітності, землевпорядній документації, враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.
Відповідно до охоронного зобов'язання № 04.01-23-137/Г3М3 від 27.07.2023 гідрологічний заказник місцевого значення «Єфремівський» передано під охорону Олексіївській сільській раді.
Відповідно до змісту цього охоронного зобов'язання, Олексіївська сільська рада бере під охорону названий заповідний об'єкт і зобов'язується забезпечити охорону та збереження території (об'єкта), що перебуває у її користуванні (власності).
Опрацюванням даних Національної кадастрової системи (nks.dzk.gov.ua) не встановлено будь-яких відомостей щодо земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення «Єфемівський». Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10 20-14.1-6825/0/19-25 від 12.12.2025, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів гідрологічного заказника місцевого значення «Єфремівський» в Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель відсутні.
Олексіївською сільською радою Лозівського району Харківської області 26.06.2024 прийнято рішення №3753 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду».
Олексіївською сільською радою 20.11.2025 на лист прокурора від 14.11.2025 надано інформацію за №03-34/3151, відповідно до якої рішенням Олексіївської сільської ради від 26.06.2024 №3753 виконавчому комітету Олексіївської сільської ради надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду на території Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області. Однак через брак коштів межі природно заповідного фонду, розташованого на території Олексіївської сільської ради у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України не сформовані.
Прокурор вважає що через тривалу бездіяльність відповідача, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства, межі гідрологічного заказника «Єфемівський» не визначені, тому існує небезпека використання землі на території заказника не за її цільовим призначенням. Відсутність встановлених у натурі меж комплексного заказника фактично унеможливлює збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу. Тому звернувся в інтересах держави до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 2 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У статті 79 Земельного кодексу України зазначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 №2456-XII (далі Закон України № 2456-XII) передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Частиною четвертою статті 7 зазначеного Закону передбачено, що межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі Закон України № 858-ІV) передбачено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Відповідно до пункту «в» частини першої статті 2 Закону України №858-ІV землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Згідно з статтею 19 Закону України №858-ІV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Пункт «г» частини першої статті 20 Закону України №858-ІV визначає, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж Земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Відповідно до статті 22 Закону України №858-ІV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Пункт «в» частина 2 статті 25 Закону України №858-ІV передбачено, що одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
У розумінні частини першої статті 26 Закону України №858-ІV замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування.
Статтею 47 Закону України №858-ІV врегульовано, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів вносяться до Державного земельного кадастру.
Відповідно до пунктів 34, 37 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об'єктів тваринного світу.
Згідно з пунктом 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X «Перехідних положень» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, у відповідності до якого З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки землі природно-заповідного фонду гідрологічного заказника «Любительський» не сформовані, межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду не визначені, існує формальна підстава для переходу таких земель у комунальну власність з дня набрання чинності пунктом 24 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України, тобто з 27.05.2021. А це, відповідно, змінить правовий статус земель та створить, у свою чергу, формальну підставу для можливості розподілу земель заказника на користь невизначеного кола осіб.
Отже, на Олексіївську селищну раду покладено обов'язок із організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Єфремівський" загальною площею 28 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Єфремівка, на території Олексіївської сільської територіальної громади Лозівського району Харківської області та встановлення їх в натурі (на місцевості), а саме - замовлення проекту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням.
Відповідач не надав суду доказів вжиття заходів щодо визначення меж гідрологічного заказника "Єфремівський" та встановлення їх у натурі (на місцевості), у зв'язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований вказаний гідрологічний заказник, не внесено до Державного земельного кадастру, кадастровий номер даної земельної ділянки відсутній, що створює загрозу нецільового використання території та об'єкта природно-заповідного фонду, здійснення в межах об'єкта природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності та можливість незаконного відчуження земельної ділянки під таким об'єктом; свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування Олексіївської селищної ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства на теперішній час межі гідрологічного заказника місцевого значення «Єфремівський» не визначені, територія об'єкта до даних Державного земельного кадастру не внесена, а тому існує небезпека використання земель території заказника не за цільовим призначенням. Відсутність встановлених меж в натурі гідрологічного заказника фактично унеможливлює збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання відповідача вжити відповідних заходів по винесенню меж заказника та закріпити його межі в натурі (на місцевості).
Щодо органів, уповноважених здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об'єктів природно-заповідного фонду.
Поряд із цим, питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України врегульовано Законом України «Про внесення змін де деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» від 16.10.2012 №5456-VI.
Так, повноваження територіальних органів центрального органа виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовищ було передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.
Відповідно до статті 11 Закону України №2456-ХІІ уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» №68/2022 від 24.02.2022 утворено Харківську обласну військову адміністрацію. Таким органом на території Харківської області на сьогодні є Харківська обласна військова адміністрація.
Управління відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: забезпечує реалізацію державної політики у сфері заповідної справи, здійснює управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об'єктів природо-заповідного фонду України на території Черкаської області відповідно до чинного законодавства.
Крім цього, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2021 №30, Держекоінспекція: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, зокрема про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; звертається до суду із позовами щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб.
Таким чином, уповноваженими державою органами у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція Центрального округу, яка має повноваження звертатись до суду з метою реалізації повноважень у сфері охорони й збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду та Черкаська обласна військова адміністрація, яка є державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництв прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як пояснив позивач, інтерес держави полягає у відновленні та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду.
У відповідності до частин 3, 4, 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Такими органами у дослідженому судом випадку є Черкаська обласна військова адміністрація та Державна екологічна інспекція Центрального округу.
З аналізу статті 23 Закону України «Про прокуратуру» випливає, що надавши прокурору повноваження представництва, законодавець визначив можливість органів прокуратури захищати державні інтереси, якщо уповноважений орган не здійснює або належним чином здійснює захист законних інтересів держави.
«Нездійснення захисту» проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
У своїй Постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, мас кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Зважаючи на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як зазначено в позові заступником керівника Уманської окружної прокуратури, вказаний позов подано в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу, оскільки в ході реалізації повноважень, наданих органам прокуратури Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» було встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у невинесенні меж гідрологічного заказника місцевого значення «Єфремівська» та незакріпленні його меж в натурі (на місцевості).
Про виявлені прокуратурою порушення законодавства в частині невстановлення меж гідрологічного заказника «Єфремівська» в натурі (на місцевості) відповідні суб'єкти владних повноважень належним чином повідомлені, проте належних заходів спрямованих на захист інтересів держави зазначеними органами не вжито.
З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними та допущена бездіяльність з боку зазначених органів державної влади, що відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення та підтримання даного позову.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що в спірному випадку в прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу, у зв'язку із здійсненням останніми захисту інтересів держави неналежним чином.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач у ході розгляду справи доводи прокурора не спростував, не надав суду належних і допустимих доказів, що свідчили б забезпечення організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Єфремівська» загальною площею 28 га, який знаходиться в адміністративних межах с.Єфремівка на території Олексіївської сільської територіальної громади Лозівського району Харківської області.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області (вул. Богданівська, буд.17, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ: 0291010831) до Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області (вул. Центральна, буд.18, с. Олексіївка, Лозівський район, Харківська область, 64122, код ЄДРПОУ: 04398519), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 38634241), Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61165, код ЄДРПОУ: 37999518), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області щодо непроведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Єфремівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Зобов'язати Олексіївську сільську раду Лозівського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію, проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Єфремівський" загальною площею 28 га, який знаходиться на території Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області та закріплення його меж в натурі (на місцевості).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА