про повернення заяви
Справа № 500/5256/24
10 березня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., перевіривши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 27.09.2024, яке набрало законної сили 29.01.2025, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Суд вирішив:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.»
17.02.2025 у справі судом видано виконавчі листи.
16.04.2025, представником позивача адвокатом Бевз Тетяною Сергіївною подано до суду заяву в порядку вимог статті 383 КАС України, у якій вона просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №500/5256/24 щодо обчислення основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.03.2024, виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2093,00грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначила, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/5256/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Оскільки з 1 березня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2361 грн, відтак на виконання рішення суду від 27.09.2024 відповідач був зобов'язаний зробити перерахунок та нарахувати пенсію позивачу в розмірі 18888грн (2361грн*8). Проте, листом №1900-0305-8/12828 від 14.03.2025 відповідач повідомив про те, що з 28.02.2024 розмір пенсійної виплати позивача перераховано та він становить 16971,76 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 27 вересня 2024 року в адміністративній справі №500/5256/24, повернуто заявнику без розгляду.
03.02.2026 представником позивача адвокатом Бевз Тетяною Сергіївною повторно подано до суду заяву в порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 500/5256/24 щодо обчислення основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2026 року без врахування зміни величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Вказану заяву обґрунтовано тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/5256/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Вказує, що відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2595 грн, відтак вважає, що на виконання рішення суду від 27.09.2024 відповідач був зобов'язаний зробити перерахунок та нарахувати пенсію позивачу в розмірі 20760 грн (2595 грн*8). Натомість, листом №1900-0303-8/1686 від 13.01.2026 відповідач повідомив адвоката позивача про те, що з 28.02.2024 розмір пенсійної виплати позивача перераховано та він становить 16971,76грн.
Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, вчиненими на виконання рішення суду від 27.09.2024, ОСОБА_1 просив визнати їх протиправними.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 27 вересня 2024 року в адміністративній справі №500/5256/24, повернуто заявнику без розгляду.
06.03.2026 представником позивача адвокатом Бевз Тетяною Сергіївною втретє подано до суду заяву в порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 500/5256/24 щодо обчислення основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2026 року без врахування зміни величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Вказану заяву обґрунтовано тим, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/5256/24 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, розмір якої становить 16971,76 грн, про що повідомлено листом від 27.02.2026. Натомість позивач вважає, що розмір його пенсії з 1 січня 2026 року має складати 20760 грн, оскільки має бути обчислений з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого станом на 01.01.2026 в розмірі 2595 грн.
Позивач вважає, що рішенням від 27.09.2024 Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/5256/24 вирішено питання щодо зобов'язання пенсійного органу нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму у кожному році позивач вважає, що відповідач на виконання рішення суду має обов'язок перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ з урахування зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Щодо строку звернення з даною заявою до суду, то позивач зазначає, що згідно вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» очікував перерахунку пенсії з 01.03.2026. Оскільки перерахунок пенсії з урахуванням зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, не відбувся з 01.03.2026, тому вважає, що звертаючись до суду з даною заявою протягом 10 днів, встановлений законом процесуальний строк на таке звернення не пропущений.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві на предмет її відповідності нормам процесуального права, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. (частина четверта статті 383 КАС України)
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. (абзац другий частини п'ятої статті 383 КАС України)
Судом встановлено, що з заявою про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, представник позивача адвокат Бевз Т.С., звертається втретє.
Як при перших двох зверненнях, так і наразі підставою для визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Тернопільській області, вчинених на виконання рішення суду від 27.09.2024 у справі №500/5256/24, представник позивача зазначає неправильне, на його думку, обчислення органом Пенсійного фонду основного розміру пенсії позивача у сумі 16744,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що перерахунок пенсії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №500/5256/24, яке набрало законної сили 29.01.2025, здійснено відповідачем 11.03.2025, що підтверджується протоколом, у якому визначено основний розмір пенсії ОСОБА_1 у сумі 16744,00 грн. (а.с.77)
Враховуючи щомісячний характер виплати пенсій слід вважати, що позивачу з 01.04.2025 було відомо чи мало бути відомо про розмір перерахованої на виконання рішення суду пенсії, а відтак і про порушення його прав, свобод та інтересів.
Крім того з матеріалів справи слідує, що про перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №500/5256/24 та визначення її основного розміру в сумі 16744,98 грн Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомляло адвоката Бевз Т.С. листами від 14.03.2025 та від 13.01.2026. (а.с.77, 91)
Таким чином, звертаючись 06.03.2026 до суду з заявою про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду у справі №500/5256/24, позивачем та його представником пропущено встановлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк та не порушено питання про його поновлення, що відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України є підставою для повернення заяви.
Посилання представника позивача на 01.03.2026, як дату початку перебігу строку звернення до суду з даною заявою, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Так, в обґрунтування вказаної позиції представник позивача посилається на положення частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, вказаною нормою врегульовано питання щорічного перерахунку пенсії внаслідок її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Натомість, предметом спірних правовідносин у справі №500/5256/24 було питання обчислення основного розміру пенсії позивача згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, очікування позивача перерахунку пенсії з 01.03.2026 внаслідок її індексації на виконання вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жодним чином не пов'язано з виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №500/5256/24, а тому відсутні підстави для обчислення перебігу строку звернення з даною заявою з 01.03.2026.
Також суд вважає помилковим твердження представника позивача про те, що рішенням суду від 27.09.2024 у справі №500/5256/24 вирішено питання щодо зобов'язання пенсійного органу нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а відтак визначено обов'язок перераховувати пенсію щороку у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Суд зауважує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливе їх порушення у майбутньому.
Як слідує за змісту мотивувальної та резолютивної частин рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №500/5256/24, за результатом розгляду позовної заяви ОСОБА_1 суд дійшов висновку про захист його прав шляхом визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.
При цьому, в якості ефективного способу поновлення порушених прав позивача судом зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Питання щодо зобов'язання Головне управління ПФУ в Тернопільській області вчиняти будь-які дії у майбутньому, у тому числі «нараховувати та виплачувати пенсію», судом не вирішувалось, оскільки відсутні підстави для прийняття рішення стосовно правовідносин, які ще не виникли.
Таким чином слід вважати, що внаслідок здійснення відповідачем обчислення пенсії позивача з 01.01.2026 у розмірі меншому, ніж позивач вважає правильним, зокрема без урахування прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», між сторонами виникли нові правовідносини, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до суду з позовом про захист своїх прав.
Оскільки подана позивачем у порядку статті 383 КАС України заява не відповідає встановленим цією статтею вимогам, наявні підстави для її повернення заявнику.
Керуючись статтями 248, 383 КАС України, суд
Заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 27 вересня 2024 року в адміністративній справі №500/5256/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 березня 2026 року.
Суддя Мірінович У.А.