про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
09 березня 2026 року м. Рівне№460/3808/26
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати противними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо застосування пенсійним органом прийнятого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень до виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% заробітку (суддівської винагороди) починаючи з 19.03.2025, з урахуванням раніше здійснених виплат відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2025.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №460/7108/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій
Рішенням суду у зазначеній справі від 26.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи: на посаді судді - 17 років 9 місяців 11 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 26 днів; стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 18 років 6 місяців 25 днів; загальний стаж становить 43 роки 5 місяців 2 дні та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96 % заробітку (суддівської винагороди) починаючи з 19 березня 2025 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Проаналізувавши зміст рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №460/7108/25 та предмет і підстави позову у цій справі, суд дійшов висновку, що позовна заява у цій справі спрямована на контроль за виконанням судового рішення у справі №460/7108/25.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на звернення до адміністративного суду та способи судового захисту визначені ст.5 КАС України.
Відповідно до ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ч.1 ст.11 Закону №1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а.
Статтями 382-383 КАС України передбачені види судового контролю за виконанням судового рішення.
Так, ст.ст.382, 382-3 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Відповідно до ст.383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Суд зазначає, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів особи, на користь якої постановлено рішення, шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.ст.382-383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має можливість звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 24.09.2020 у справі №640/15623/19, від 11.07.2022 у справі №640/23020/19, від 28.02.2024 у справі №400/3416/20.
Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах існують обставини, з якими КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а оскаржувані дії відповідача не є самостійним предметом спору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, у зв'язку з чим у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №460/3808/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено 09 березня 2026 року.
Суддя О.М. Дудар