10 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1570/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №440/1570/26, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про непризначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 26.01.2026;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити ОСОБА_1 компенсацію, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі ОСОБА_2 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійні основі».
Ухвалою суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/1570/26, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні, витребувано документи від відповідача та від ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.03.2026 від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .
При вирішенні питання про залучення до участі у справі третьої особи, суд виходить з наступних міркувань.
Частинами четвертою, п'ятою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Таким чином, підставою для залучення до участі у справі особи, яка не є стороною у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов'язки такої особи.
Позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 .
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у залученні до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 .
Окрім того, 09.02.2026 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у поданому клопотанні не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд зауважує, що спірні правовідносини є доволі поширеними у судовій практиці, а суть спору не свідчить про наявність виключної правової проблеми, значну складність справи чи суспільний інтерес до її розгляду.
Також суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) жодним чином не позбавляє відповідача права на касаційне оскарження, оскільки за змістом пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За таких обставин, зважаючи на те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З цих підстав, суд залишає клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадженн - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Головуючий суддя В.І. Бевза