Справа № 420/30502/25
10 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі по тексту - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та відомостей про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити відомості з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та відомостей про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними дії відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо внесення відомостей до інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та відомостей про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відділ поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області виключити відомості з інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та відомостей про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.08.2025 року позивач сформував витяг з додатку «Резерв+», відомості якого дублюються з військово-обліковим документом номер в реєстрі Оберіг 240520200640867100005. Згідно зазначеного витягу від 22.08.2025 року, позивачем встановлено: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку. Причина розшуку: Не проходження (відмова проходження) ВЛК. ТЦК та СП 31.07.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не проходження (відмова проходження) ВЛК». Будь-яких повісток з відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не отримував.
З метою отримання інформації про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП та підстав внесення ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей про порушення позивачем військового обліку до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_2 були подані адвокатські запити від 23.08.2025 року.
Відповіді на адвокатський запит від ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило.
Згідно відповіді ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 27.08.2025 року № 157527-2025: « ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ВП № 5 ОРУП № 1 не притягувався. Станом на 26.08.2025 за даними ІПНП наявне звернення Е 3044186 від 31.07.2025 яке надійшло з ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2025 № Е 3044186, зареєстровано до Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 01.08.2025 року за № 16649».
Позивач вказує, що він перебуває в системі інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) незаконно, оскільки відносно нього адміністративні матеріали за статтями 210, 210-1 КУпАП не складались.
Враховуючи викладене, позивач уважає, що внесення відповідачем-1 відомостей до системи ІПНП на підставі звернення № Е 3044186 від 31.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 та оголошення у розшук за порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є протиправним.
Крім того, уважає протипраними дії відповідача-2 щодо складання та направлення звернення № Е 3044186 від 31.07.2025, який став підставою для його розшуку, а тому звернувся до суду з даним позовом.
08.09.2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Одеського окружного адміністративного суду, до розгляду справи № 420/30502/25 визначено суддю Лебедєву Г.В.
Ухвалою суду від 12.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.
22.09.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі від 12.09.2025 року.
Ухвалою від 29.09.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/30502/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
17.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач-2 зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позаштатною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 16.09.2022 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. Пунктом 2 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захисту» встановилено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , 30.11.1974 в строк до 05.06.2025 року в порушення п. 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захисту» військово-лікарську комісію з метою визначення його придатності до військової служби не пройшов чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Також відповідач-2 вказує, що диспозиція ст. 210-1 КУпАП передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є адміністративним правопорушенням, а вчинення таких дій в особливий період (яким є у тому числі період воєнного стану та проведення загальної мобілізації) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно п. 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_6 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних: звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставления до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку. Як передбачено п. 16 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації): організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставления органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів; забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Таким чином в зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП військовозобов'язаний ОСОБА_1 за даними Єдиного державного реєстру призовнйків, військовозобов'язаних та резервістів обліковується, як особа яка вчинила адміністративні правопорушення передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП і підлягає доставці до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Крім того, відповідач зазначає, що п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20). Процедура притягнення до адміністративної відповідальності починається, згідно ст. 254 - 256 КУпАП, із складання протоколу про адміністративне правопорушення (крім випадків коли протокол не складається ст. 258 КУпАП) і завершується постановою у справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 283 КУпАП. Відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 протокол про адміністративне правопорушення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 не складався постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення не виносилась.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року, передано адміністративну справу № 420/30502/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2025 року, матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 справу передано для розгляду судді Лебедєвій Г.В.
Ухвалою від 25.12.2025 року Одеський окружний адміністративний суд прийняти до провадження № 420/30502/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.
Суд зазначає, що копії ухвал про відкриття провадження від 29.09.2025 року та про прийняття справи до провадження від 25.12.2025 року були надіслані засобами поштового зв'язку на адресу відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та отримані останнім 29.10.2025 року та 06.01.2026 року відповідно.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно з даними військово-облікового документа від 22.08.2025 року, який сформований у системі «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , звання рядовий, ВОС 912017, номер в реєстрі Оберіг 240520200640867100005. В графі постанова ВЛК вказано: Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. В графі дата ВЛК зазначено: 16.09.2022. Дата уточненя даних 27.11.2024.
Також у військово-обліковому документі позивача від 22.08.2025 року, який сформований у системі «Резерв+», вказано про порушення правил військового обліку, причина звернення до Нацполіції: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; дата звернення: 31.07.2025.
Згідно наданого позивачем витягу з мобільного застосунку «Резерв +», у застосунку позивача відображаються записи: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку. Причина розшуку: Не проходження (відмова проходження) ВЛК. ТЦК та СП 31.07.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не проходження (відмова проходження) ВЛК».
23.08.2025 року представником позивача з метою отримання інформації про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП та підстав внесення ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей про порушення позивачем військового обліку до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_2 були подані адвокатські запити.
Відділом поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області на адвокатський запит було надано відповідь від 27.08.2025 року № 157527-2025, в якій зазначено: «За результатами розгляду повідомляю Вас, що від 08 лютого 2019 року Наказ № 100 зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 05 березня 2019 року за № 222/33194 інформація про особу вноситься до ІПНП, Положення про яку затверджене наказом МВС України від 03 серпня 2017 року № 676,зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28 серпня 2107 року за № 1059/30927. Також станом на 26.08.2025 за даними ІПНП наявне звернення Е 3044186 від 31.07.2025 яке надійшло з ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2025 № Е 3044186, зареєстрованого до Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІНПН ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 01.08.2025 року за № 16649. Також інформую, що згідно з даними бази даних «Розшук» системи ІПНП гр. ОСОБА_1 у державному розшуку не перебуває. Водночас звертаю увагу, що інформація відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла до ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Порядку шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Зазначена інформаційна взаємодія здійснюється відповідно до вимог Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства оборони України (далі - МОУ), Міністерства внутрішніх справ України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, затвердженого спільним Наказом Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2023 року № 290/411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23 червня 2023 року за № 1052/40108. Інформую Вас, що співробітниками ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області жодні адміністративні матеріали відносно гр. ОСОБА_1 не складалися, та до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 співробітниками відділу поліції № 5 не притягувався.».
Відповіді на адвокатський запит від ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило.
Позивач уважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку та відомостей про його розшук, а також дії відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо внесення відомостей до інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про порушення ним правил військового обліку відносно ОСОБА_1 та відомостей про його розшук, а тому звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на момент розгляду даної адміністративної справи строк триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII)
Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», визначені категорії громадян України щодо військового обов'язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини 8 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до положень статті 28 Закону №2232-XI запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд - до 35 років;
2) другий розряд - до 60 років.
Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд:
молодший офіцерський склад - до 45 років;
старший офіцерський склад:
майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;
полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;
вищий офіцерський склад - до 60 років;
2) другий розряд:
молодший та старший офіцерський склад - до 60 років;
вищий офіцерський склад - до 65 років.
Згідно з частинами 1-5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частин першої-п'ятої статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
За пунктом 2 частини першої, частини шостої статті 37 Закону №2232-XI взяттю на військовий призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовано Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі за текстом - Порядок № 1487). Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
4 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024.
Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Законом № 4235-IX від 12.02.2025, що набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
За даними військово-облікового документу позивача, сформованому в застосунку «РЕЗЕРВ+» убачається, що позивач проходив ВЛК 16.09.2022 та був визнаний «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час час».
З огляду на вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX, позивач був зобов'язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року.
Доказів такого звернення і проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби позивач до суду не надав.
З урахуванням наведених норм та матеріалів справи, суд встановив, що відповідач, який за результатами відповідного контролю за дотриманням позивачем правил військового обліку виявив факт не проходження до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, мав законні підстави для відображення у Реєстрі інформації про порушення, що полягає у невиконанні ОСОБА_1 прямого обов'язку, встановленого для військовозобов'язаних Законом №3621-IX.
Отже, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Крім того, суд зазначає, що абзацом 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Положення №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція, зокрема, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);
За п. 79 Порядку №1487 звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Згідно наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, доставлення військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Процедура притягнення до адміністративної відповідальності починається, згідно ст.ст. 254-256 КУпАП, із складання протоколу про адміністративне правопорушення (крім випадків коли протокол не складається ст. 258 КУпАП) і завершується постановою у справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 283 КУпАП.
Сама ж по собі наявність з застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.
Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв'язку з порушенням вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX позивач підлягає примусовому приводу до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та можливого притягнення до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач не пройшов у встановлений законодавством строк повторний медичний огляд, чим порушив норми Закону щодо обов'язкового проходження ВЛК, у зв'язку з чим у відповідача були наявні підстави для направлення відповідного звернення до відділу Нацполіції для доставлення позивача до РТЦК СП. При цьому, причини непроходження медичного огляду з'ясовуються саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини не вказують на допущення відповідачем протиправних дій.
Стосовно пояснень позивача про те, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а тому відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру внесені безпідставно, то суд зазначає таке.
У застосунку «Резерв+», сформованому позивачем та долученому до матеріалів справи міститься графа «Порушення правил військового обліку». Водночас інформація про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку має відображатися в іншій (окремій) графі персональних відомостей про особу з зазначенням дати, номера, короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, як це передбачено пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Окрім того, позивач, який отримав сповіщення в застосунку «Резерв+» про порушення ним правил військового обліку, мав можливість звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, для з'ясування питання щодо дотримання ним правил військового обліку, з метою проходження медичного огляду, однак доказів вчинення відповідних дій, у тому числі проходження медичного огляду, до суду позивачем не подано.
Наведені позивачем доводи не приймаються судом до уваги, оскільки суперечать приписам пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX.
При цьому, в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання щодо наявності вини позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов'язаним і територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Щодо вимог, заявлених до органів Національної поліції України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першоі? та четвертоі? статті 8 Закону Украі?ни «Про Національну поліцію» (далі - Закон) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами Украі?ни.
При цьому, під час діі? воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституціі? Украі?ни та Закону Украі?ни «Про правовии? режим воєнного стану».
Відповідно до частини п'ятоі? статті 24 Закону Украі?ни «Про Національну поліцію» За зверненням територіальних центрів комплектування та соціальноі? підтримки, органів Служби безпеки Украі?ни або розвідувальних органів Украі?ни органи та підрозділи, що входять до системи поліціі?, беруть участь у здіи?сненні заходів щодо оповіщення віи?ськовозобов'язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальноі? підтримки, а також здіи?снюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, віи?ськовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу Украі?ни про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини третьоі? статті 38 Закону Украі?ни «Про віи?ськовии? обов'язок і віи?ськову службу» органи Національноі? поліціі? Украі?ни у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальноі? підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки Украі?ни доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальноі? підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки Украі?ни осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу Украі?ни про адміністративні правопорушення.
Таким чином, можна дійти висновку, що органи НПУ не розшукують призовників, віи?ськовозобов'язаних та резервістів, інформацію про таких осіб, на підставі звернень ТЦК та СП про вчинення ними адміністративних правопорушень передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, в базу даних «Розшук» (державнии? розшук), систему ІПНП не вносять, а по факту автоматичного з'явлення інформаціі? про особу здіи?снюють лише адміністративне затримання з метою доставлення до ТЦК та СП, органів СБУ, відповідно до частини п'ятоі? статті 24 Закону «Про Національну поліцію», частини третьоі? статті 38 Закону Украі?ни «Про віи?ськовии? обов'язок і віи?ськову службу».
Електронні звернення відносно порушників мобілізаціи?ного законодавства формуються в інформаціи?них ресурсах МОУ у визначеному електронному форматі та автоматично надходять до інформаціи?но-комунікаціи?ноі? системи «Інформаціи?нии? портал Національноі? поліціі? Украі?ни» (далі - система «ІПНП»), Положення про яку затверджене наказом МВС від 03.08.2017 No 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиціі? Украі?ни 28.08.2017 за No 1059/30927 (зі змінами) після чого надходять до органів (підрозділів) поліціі?.
При надходженні до органів (підрозділів) поліціі? таких звернень, відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліціі? заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші подіі?, затвердженого наказом МВС Украі?ни від 08 лютого 2019 року No 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиціі? Украі?ни від 05 березня 2019 року за No 222/33194, інформація про особу вноситься до інформаціи?но- комунікаціи?ноі? системі «ІПНП», з автоматичним присвоєнням порядкових номерів єдиного обліку.
При цьому працівники поліціі? фізично інформацію до системи "ІПНП" не вносять.
Зазначена інформаціи?на взаємодія здіи?снюється відповідно до вимог Порядку електронноі? інформаціи?ноі? взаємодіі? Міністерства оборони Украі?ни (далі - МОУ), МВС та центральних органів виконавчоі?? влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів Украі?ни через Міністра внутрішніх справ Украі?ни, затвердженого спільним Наказом МОУ та МВС 18.05.2023 No 290/411, зареєстрованим в Міністерстві юстиціі? Украі?ни 23.06.2023 за No 1052/40108
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку, обсяг та структура даних, якими обмінюються суб'єкти інформаціи?них відносин через програмні інтерфеи?си електронних інформаціи?них ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаціи?ну взаємодію або спільними рішеннями, які оформлюються окремими протоколами відповідно до законодавства.
З такою метою було укладено 2 договори про інформаціи?ну взаємодію від 28.05.2024 No 220/65/13 та від 08.11.2024 No 220/65/50, укладеними між МВС, МОУ та НПУ, якими визначено загальнии? порядок електронноі? інформаціи?ноі? взаємодіі? між електронними інформаціи?ними ресурсами цих органів.
Разом з тим, Договором про інформаціи?ну взаємодію від 08.11.2024 No 220/65/50, укладеним з метою реалізаціі? вказаноі? інформаціи?ноі? взаємодіі?, не передбачено внесення будь яких змін з боку Національноі? поліціі? Украі?ни до електронних документів, отриманих з МОУ.
Також слід зазначити, що відповідно до частини першоі? статті 5 Закону Украі?ни «Про Єдинии? державнии? реєстр призовників, віи?ськовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є МОУ, розпорядниками Реєстру є Генеральнии? штаб Зброи?них сил Украі?ни, Служба безпеки Украі?ни, Служба зовнішньоі? розвідки Украі?ни та розвідувальнии? орган Міністерства оборони Украі?ни, в свою чергу адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Таким чином, НПУ не має можливості вносити, редагувати чи видаляти відомості в Реєстрі.
Судом встановлено, що інформація відносно ОСОБА_1 надіи?шла до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Порядку шляхом електронноі? інформаціи?ноі? взаємодіі? між Єдиним державним реєстром призовників, віи?ськовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаціи?ною системою МВС.
У матеріалах справи відсутні докази того, що органи Національної поліції самостійно вносили будь-які відомості про позивача до інформаційних баз чи приймали індивідуальні рішення, які б впливали на його права та обов'язки.
Відповідні відомості були сформовані та передані до інформаційних систем внаслідок дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Органи Національної поліції в даному випадку здійснювали лише технічне оброблення інформації в межах електронної взаємодії з Реєстром, без прийняття будь-яких самостійних владних управлінських рішень стосовно позивача.
Доказів, які б свідчили про порушення прав Позивача саме органами національної поліції не надано, що свідчить, що права та інтереси позивача органами НП не порушувалися та судового захисту не потребують.
За наявності підстав, відомості про відсутність необхідності доставлення особи до ТЦК та СП вносяться працівником ТЦК та СП до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів шляхом вказаної електронної взаємодії автоматично надсилаються до системи «ІПНП».
Тому правові підстави для покладення на органи Національної поліції будь-яких обов'язків щодо вилучення інформації або визнання їх дій протиправними відсутні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, діяли у межах повноважень, наданих їм законодавством та довели правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Канатна, 110В, м. Одеса, 65039), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2026 року.
Суддя Г.В. Лебедєва