Справа № 420/5946/26
09 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 03 березня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненой дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами.
Ця заборонена дискримінація полягає у відсутності нормативного механізму щодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон у країну, з якою не укладено міжнародного договору, та у виникненні внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, менш сприятливих умов і становища для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, з огляду на об'єктивну неможливість виконати вимоги Порядку щодо подання заяви через електронний кабінет ПФУ з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи банку на території України, що, у поєднанні з відмовою у визнанні альтернативних способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, зокрема через уповноважених адвокатів, осіб за довіреністю або шляхом надсилання заяви з нотаріально засвідченим і легалізованим (апостильованим) підписом пенсіонера, призводить до фактичного позбавлення їх конституційного права на отримання пенсії в порівнянні з іншими громадянами України, та створює ситуацію, за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших пенсіонерів, змушені витрачати значні зусилля, час і кошти на звернення до суду з вимогами визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду;
- зобов'язати Відповідача вжити позитивні дії:
1) Негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;
2) Вважати відповідно до Постанові Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі № 360/777/23 що “Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена.»;
3) здійснювати виплату поточної пенсії Позивача на визначений ним банківський рахунок поточний рахунок IBAN № НОМЕР_1 відкритий в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank);
4) нарахувати та виплатити Позивачу на визначений ним банківський рахунок IBAN № НОМЕР_1 відкритий в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) компенсацію за майнову шкоду;
5) здійснити виплату пенсії Позивачки, яку відповідач, відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі № 40/7465/20 мав поновити з жовтня 2014 року, на визначений ним банківський рахунок IBAN № НОМЕР_1 відкритий в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank), за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів;
6) нарахувати та виплатити Позивачу на визначений ним банківський рахунок IBAN № НОМЕР_1 відкритий в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (Двісті п'ятдесят тисяч) грн.;
7) Розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;
8) Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Так, згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
При цьому, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Дії суб'єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.
Отже, невиконання суб'єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб'єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.5 КАС України.
Суд зазначає, що позовні вимоги позивача сформульовані нечітко, що повністю унеможливлює з'ясування судом змісту заявлених позовних вимог.
Так, у прохальній частині позову позивач не конкретизує, що саме є підставою для зобов'язання вчинення зазначених ним дій, а саме які конкретно дії/бездіяльність чи рішення відповідача призвели до порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача та зумовили його звернення до суду в цій частині.
При цьому, суд зазначає, що похідні вимоги зобов'язального характеру у поданому позові не відповідають основній вимозі заявлених позовних вимог.
Крім того, суд звертає увагу, що п.4 та п.5 зобов'язальної частини позову фактично дублюють одна одну.
Таким чином, позивачу належить уточнити позовні вимоги у відповідності до п.4 ч.5 ст.160 та п.4 ч.1 ст.5 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3328,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 1331,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 року) та 1064,96 грн., якщо позов подано засобами Електронного суду (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Суд встановив, що позивач не надав доказів сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.
При цьому, суд зазначає, що в описовій частині даної ухвали судом зазначено позивачу про необхідність уточнення позовних вимог у відповідності до п.4 ч.5 ст.160 та п.4 ч.1 ст.5 КАС України. Таким чином, належний розмір судового збору за подання даного позову залежить від кінцевої редакції позовних вимог у зв'язку з чим суд звертає увагу позивача, що в порядку усунення недоліків позовної заяви йому також потрібно враховувати, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір за подання вказаного адміністративного позову за кожну заявлену позовну вимогу немайнового характеру, з урахуванням уточнення їх змісту.
Крім того, згідно з п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 250 000,00 грн. однак розрахунок вказаної суми суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду: позовної заяви з уточненням позовних вимог, оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору відповідно до кількості заявлених уточнених позовних вимог, розрахунку моральної шкоди в розмірі 250 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов