10 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 320/3978/19
провадження № 2-іс/340/137/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №265-К від 18.06.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області за угодою сторін;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 червня 2019 року по дату винесення рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 адміністративну справу №320/3978/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 відкрито провадження у справі №320/3978/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399, справу №320/3978/19 передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №320/3978/19 визначено суддю Дегтярьову С.В.
Ухвалою від 18.03.2025 судом прийнято справу №320/3978/19 до провадження.
Ухвалою від 16.04.2025 розгляд справи розпочато спочатку та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 24.12.2025 №357 на підставі пунктів 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пунктів 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №320/3978/19.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №320/3978/19 визначено суддю Савонюка М.Я.
12.01.2026 ухвалою суду справу прийнято до провадження. Розгляд постановлено розпочати спочатку зі стадії розгляду справи по суті.
21.04.2025 позивач подав суду клопотання про зміну найменування відповідача. В обгрунтування якого зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» від 10.09.2022 №1015, територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру - Головне управління Держгеокадастру у Київській області було перейменоване на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
Також, 03.05.2025 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 265-К від 18 червня 2019 року про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з посади головного спеціаліста Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області за угодою сторін;
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на посаді головного спеціаліста Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області з дня звільнення;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на мою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 19 червня 2019 року по дату винесення рішення суду;
- при стягненні з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на мою користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 19 червня 2019 року по дату винесення рішення суду, стягнення середнього заробітку за період з 01.01.2020 року по 11.12.2020 року включно, здійснити з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати (посадового окладу) у 2020 році.
Стосовно зміни найменування відповідача суд враховує таке.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" від 10.09.2022 №1015 перейменовано територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру - Головне управління Держгеокадастру у Київській області на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Також, реорганізовано територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (п. 2 Постанови).
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинення, перетворення, або змін в організаційно-правовій формі такої юридичної особи, чи її ідентифікаційного коду не відбулося.
Суд зазначає, що перейменування юридичної особи без зміни її організаційно-правової форми, чи її ідентифікаційного коду юридичної особи не є реорганізацією чи припиненням у розумінні статті 104 ЦК України та не впливає на обсяг прав і обов'язків такої юридичної особи, які виникли за період її існування і до моменту зміни назви, оскільки внаслідок цього не створюється новий учасник правовідносин.
Оскільки в даному випадку не мало місце правонаступництво, а відбулась лише зміна назви державного органу з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, тому до спірних правовідносин положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (процесуальне правонаступництво) застосуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе змінити назву відповідача на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Відтак, зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач фактично звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову.
Суд при вирішенні питання про задоволення клопотання про зміну позовних вимог повинен перевірити, чи така зміна підстав або предмету позову стосується спірних правовідносин у справі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 року по справі № 826/13046/16.
За правилами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, процесуальним законом встановлено диспозитивне право позивача щодо розпорядження позовними вимогами, в тому числі і щодо зміни предмета позову. Суд зауважує, що позивач може реалізувати у порядку та в строки, визначені статтею 47 КАС України.
Частинами другою та третьою статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на викладене, оскільки у даному випадку розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), то заяву про збільшення позовних вимог у такій справі позивач міг подати протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто до початку розгляду справи по суті.
Ухвалами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 справу №320/3978/19 прийнято судом до свого провадження та залишено без руху.
16.04.2025 розгляд справи розпочато спочатку та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог 03.05.2025, тобто у визначений статтею 47 КАС України строк.
Враховуючи наведене, подана заява відповідає вимогам частини восьмої статті 47 КАС України та подана у строк, визначений частиною першою цієї статті, тому приймається судом до розгляду, відтак, подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням заяви позивача від 03.05.2025.
При цьому, з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 9 КАС України, слід запропонувати відповідачу подати суду відзив на позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову разом з усіма наявними у нього доказами, які стосуються розгляду цієї справи, встановивши для цього відповідний строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Замінити найменування відповідача у справі № 320/3978/19 з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
Заяву представника позивача про зміну предмета позову прийняти до розгляду та здійснювати розгляд адміністративної справи № 320/3978/19 з урахуванням такої заяви.
Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали.
Встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив протягом трьох календарних днів з дня отримання відзиву на позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом трьох календарних днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК