про залишення позовної заяви без руху
09 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/7767/26
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду, з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення 20.12.2025 донарахування їй з 01.05.2024 пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №240/21395/24 без виконання вимог ч.4 ст.54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»№
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести донарахування їй з 01.05.2024 основного розміру пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №240/21395/24 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного з 01.12.2021 Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», з виконанням вимог ч.4 ст.54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ та постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», тобто зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати їй основний розмір пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного з 01.12.2021 Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», за період з 01.05.2024 по 28.02.2025 з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1.14, 1.197, 1.0796, з 01.03.2025 з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1.14, 1.197, 1.0796, 1.115 та провести виплату нарахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАСУ в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох Відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з Відповідачів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві Позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані Позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
В порушення цих норм Позивач не конкретно та не чітко викладає зміст своїх позовних вимог.
Так, Позивач стверджує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №240/21395/24 їй здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак Відповідач невірно нараховує та виплачує їй пенсію.
При цьому, як вбачається з матеріалів позовної заяви, просить здійснити нарахування та виплату пенсії призначену відповідно ст.54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з індексацією передбаченою постановами Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, №209 з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, з викладеного змісту позовних вимог суду не зрозуміло, які порушені права Позивач хоче захистити.
В свою чергу, суд звертає увагу Позивача, оскарження дій Відповідача щодо неналежного виконання Відповідачем рішення суду від 10.04.2025 у справі №240/21395/24 належить в порядку статей 382 та 383 КАС України, які передбачають здійснення судового контролю за виконанням рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Таке оскарження здійснюється в межах справи №240/21395/24 та не потребує подання окремого позову.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.ст. 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Якщо ж питання стосується щодо проведення індексації пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, то відповідно це є новими правовідносинами, які захищаються в судовому порядку.
Таким чином, Позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги, з метою належного захисту прав та інтересів.
Крім того, суд звертає увагу, що приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Варто зазначити, що частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких Позивач звернулася до суду, виникли у період з 01.05.2024, водночас з даним позовом до суду Позивач звернулась 02.03.2026 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Водночас, Позивач заяви про поновлення строку звернення до суду не подає.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням Позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із конкретизуванням позовних вимог відповідно до ст. 5 КАС України із наданням відповідних доказів;
- клопотання, в якому вказати документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску або уточнити позовні вимоги в межах строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк