про продовження строку залишення позовної заяви без руху
09 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/6898/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Дослідивши надану позовну заяву суд ухвалою від 02.03.2026 залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для надання до суду:
- доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
04.03.2026 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог від позивача, в якій він вказує, що під час служби та при оформленні документів про звільнення позивачем подано відповідний рапорт про здійснення перерахунку грошового забезпечення, однак ані відповідних коштів, ані відповіді на рапорт він так і не отримав. Зазначає, що не мав можливості зробити копії або іншим чином засвідчити факт свого звернення з рапортом. Зауважує, що Велика палата Конституційного суду України 11.12.2025 розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю (далі - Кодекс) та ухвалила рішення № 1-р/2025, яким частина перша статті 233 Кодексу визнана неконституційною та втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього рішення. Отже, термін на звернення з даною позовною заявою не обмежений будь-яким процесуальним строком.
Дослідивши надану заяву, суд зазначає, що позивач помилково вважає, що спірні правовідносини врегульовані частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визнана неконституційною і поширювала свою дію на триваючі трудові відносини.
Суд наголошує, що в даному випадку підлягають застосуванню положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України. На момент звернення до суду із цим позовом частиною 2 статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Ця правова норма є чинною та неконституційною не визнавалася.
Позивача наказом від 19.09.2024 № 359 з 19.09.2024 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, однак він звернувся до суду 24.02.2026, тобто зі спливом значного періоду часу, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Разом з тим, позивач не приєднав до заяви про уточнення позовних вимог будь-яких доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, зокрема, доказів виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у 2022, 2023, 2024 році; доказів виплати одноразової грошової допомоги при звільненні; грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2023 роки. Також не приєднав доказів належного звернення до відповідача про надання інформації щодо розмірів нарахованого йому грошового забезпечення під час служби.
Водночас доводи позивача, що під час служби та при оформленні документів про звільнення, позивачем подано відповідний рапорт про здійснення перерахунку грошового забезпечення, однак ані відповідних коштів, ані відповіді на рапорт він так і не отримав, тільки підтверджує той факт, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав, та звернувся до суду з пропущенням процесуального строку, встановленого законом.
До того ж відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Положеннями частини 2 статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У контексті наведеного суд відмічає, що позовна заява в даному випадку (уточнена позовна заява), зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про витребування доказів. У разі необхідності заява про витребування доказів викладається окремо із зазначенням заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
До позову також не додано жодного доказу на підтвердження звернення позивача із запитом щодо отримання доказів або доказів надсилання такого запиту до відповідача.
З огляду на викладене заява представника позивача від 02.03.2026 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а наведені ним підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Згідно з частинами 2, 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вчинення позивачем дій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд уважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та продовжити строк для усунення визначених в ухвалі недоліків та встановити позивачу строк для надання до суду:
- доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
- уточнену позовну заяву без вимог щодо витребування доказів;
- у разі необхідності - окремого клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до вимог ст.ст. 80, 167 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 180, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 .
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Леміщак