про повернення позовної заяви
10 березня 2026 року м. Житомир права № 240/29822/25
категорія 109020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович Ірина Едуардівна, перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Райгородоцької сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовом до Райгородоцької сільської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Райгородоцької сільської ради що полягає у не розгляді на сесії сільської ради подання Центрального міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства від 11.02.2025 №04-17/112 щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення до самозалісених;
- зобов'язати Райгородоцьку сільську раду розглянути на сесії сільської ради винести на розгляд пленарного засідання сесії подання Центрального міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства від 11.02.2025 №04-17/112 щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення до самозалісених.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України врегульовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Правовими нормами частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Водночас юридична особа, незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).
За приписами частин 1 та 2 статті 12 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора.
Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України №1697-VII керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Таким чином, за загальним правилом, повноваження щодо здійснення представництва окружної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику, а у разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно (частина 3 статті 13 Закону України №1697-VII).
Як убачається з позовної заяви до суду позовної заяви така підписана керівником Бердичівської окружної прокуратури Оленою Висоцькою.
Згідно з частиною 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Однак, в порушення вказаних вимог ч. 8 ст. 59 КАС України, до позовної заяви не додано жодного документу, який підтверджує, що Олена Висоцька є керівником Бердичівської окружної прокуратури та відповідно наділена повноваженнями на здійснення представництва інтересів Бердичівської окружної прокуратури в суді.
Вказане свідчить, що повноваження Олени Висоцької, як керівника Бердичівської окружної прокуратури, документально не підтверджені, а відтак, позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Зважаючи на відсутність документів на підтвердження повноважень Олени Висоцької здійснювати в суді представництво інтересів Бердичівської окружної прокуратури, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Райгородоцької сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович