Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2026 року Справа №200/1604/26
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати за період з червня 2024 року по 31.12.2025 року надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання нарахувати та виплатити за період з червня 2024 року по 31.12.2025 року надбавку за кваліфікацію за класом «майстер»;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2025 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання нарахувати грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2025 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер» та виплатити недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2025 рік;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання нарахувати грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер» та виплатити недоплачену суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки відповідно;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання нарахувати грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер» та виплатити недоплачену суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки відповідно;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання нарахувати одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер» та виплатити недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання нарахувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кваліфікацію за класом «майстер» та виплатити недоплачену суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;
- визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до грошового атестату надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання виготовити новий грошовий атестат, до якого включити надбавку за кваліфікацію за класом «майстер»;
- визнання протиправною бездіяльності щодо не включення під час складання довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» надбавки за кваліфікацію за класом «майстер»;
- зобов'язання виготовити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої включити надбавку за кваліфікацію за класом «майстер».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір», натомість надано посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій.
Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
При цьому, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Таким чином, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 06.05.2020 року у справі № 9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі № П/811/201/16 та від 19.10.2020 року у справі №240/934/20, які мають бути враховані судом до спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.06.2025 року, проте частина позовних вимог не містить вимог, що стосуються статусу учасника бойових дій.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
Суд звертає увагу, що частина спірних вимог стосується питання видачі грошового атестату і довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, тому не містять вимог, що стосуються статусу учасника бойових дій.
Таким чином п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняє позивача від сплати судового збору за подачу адміністративного позову в частині вимог та підлягає сплаті на загальних підставах.
Також позивачем зазначено посилання на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак суд зазначає, що в частині позовних вимог відсутні позовні вимоги про поновлення на робіт та стягнення заробітної плати, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі зазначеної норми.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
З огляду на що, частина предмету даного спору не підпадає під дію положень п. 1 та п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі зазначених норм.
Зі змісту позовної заяви, судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подачу даного позову в якому одночасно об'єднано дві вимоги немайнового характеру в сумі 2129,92 гривень.
Позивачем до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 гривень за подачу даного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA 308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)» та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, суд зазначає, що на сьогодні також діє Національний стандарт України «…Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затверджений наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 року № 55. Його положення поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування, а також на підприємства, установи, організації всіх форм власності (п. 1.1). Стандарт також містить вимоги до відмітки про засвідчення копій документів (п. 5.27).
Підсумовуючи положення цих нормативних документів, можна зробити висновок, що під час оформлення копій мають бути дотримані наступні основні правила.
По-перше, до суду можуть бути надані копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у сторони. Посилання на те, що оригінал знаходиться у розпорядженні позивача, є обов'язковим.
По-друге, відмітка має містити наступні реквізити: слова - «Згідно з оригіналом», найменування посади (за наявності), особистий підпис, прізвище та ініціали особи, яка засвідчила справжність копії, дата засвідчення.
У разі подання доказів через підсистему «Електронний суд», на них накладається електронний цифровий підпис.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано належним чином засвідченої копії грошового атестату і довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог ч. 3, 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом: 1) подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2129,92 гривень; 2) надання копії грошового атестату і довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом: 1) подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2129,92 гривень; 2) надання копії грошового атестату і довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
У зазначений строк позивач повинен надіслати суду документи на виконання ухвали через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова