Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 березня 2026 року Справа №200/2278/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 рік у розмірі 7763,17 грн. шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: у 2021 році - 1,11, у 2022 - 1,14, у 2023 році - 1,197, у 2024 році - 1,0796, у 2025 році -1,115.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, в розмірі 7763,17 грн. з 01.10.2024 року на коефіцієнт збільшення у 2021 році - 1,11, у 2022 - 1,14, у 2023 році - 1,197, у 2024 році - 1,0796, з 01.03.2025 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо недоплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 розміру пенсії, у сумі 732,21 грн. розрахованої відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2025 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривень, з якої обчислюється пенсія, з урахуванням виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 13.10.2025.
13.11.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Заява мотивована тим, що відповідач не виконує рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Череповському Є.В.
Згідно розпорядження Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 року № 96 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» на підставі підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 зі змінами та доповненнями, керуючись частиною 9 статті 31 КАС України на підставі повідомлення Вищої Ради Правосуддя від 16.07.2025 № 14961/0/9-25 щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/2278/25.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Голуб В.А.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у 30-ти денний строк з дня отримання ухвали суду подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 30.06.2025 по справі № 200/2278/25.
18.12.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2025 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення по справі № 200/2278/25. Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати новий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 200/2278/25 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
27.02.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов новий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025.
У звіті відповідач зазначає, що з 01.10.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у 2021 році - 1,11, у 2022 - 1,14, у 2023 році 1,197, у 2024 році - 1,0796. В результаті проведення перерахунку пенсії, середній заробіток збільшений на коефіцієнт склав 12 694,74 грн. Таким чином новий розмір пенсії з 01.10.2024 становить 20 910,64 грн.
З 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у 2025 - 1,115. В результаті проведення перерахунку пенсії, середній заробіток збільшений на коефіцієнт склав 14 154,64 грн.
Також відповідач вказав, що Головним управлінням на виконання рішення суду з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. (з урахуванням проведеної індексації) без обмеження в індексації. Розмір пенсії з 01.03.2025 становить 24 455,29 грн. (34367,58 грн. - 9912,29 грн.).
Крім того відповідач зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином загальний розмір нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 становить 23 610,00 грн., а з 01.01.2026 в новому розмірі 25950,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 вирішено здійснити в порядку письмового провадження.
09.03.2026 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на новий звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Обгрунтовуючи заперечення позивач зазначає, що відповідач всупереч висновкам суду про недопустимість зменшення шляхом обмеження індексації розміру пенсії, розрахованої відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 % заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зменшив розмір пенсії, здійснюючи перерахунок пенсії з 01.10.2024, застосувавши знову обмеження індексації на “мінус 9912,29 грн».
Також позивач вказав, що до звернення до суду жодних обмежень індексацій у 2024 році не застосовувалось, що підтверджується протоколом проведення індексації від 25.02.2024.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.05.2025, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, в розмірі 7763,17 грн. з 01.10.2024 року на коефіцієнт збільшення у 2021 році - 1,11, у 2022 - 1,14, у 2023 році - 1,197, у 2024 році - 1,0796, з 01.03.2025 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії із врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2025 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривень, з якої обчислюється пенсія, з урахуванням виплачених сум.
Позивач зазначає, що відповідачем не виконується рішення в частині перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2025 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн., з якої обчислюється пенсія, з урахуванням виплачених сум.
Так, позивач зазначає, що всупереч висновкам суду про недопустимість зменшення шляхом обмеження індексації розміру пенсії, розрахованої відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 % заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зменшив розмір пенсії, здійснюючи перерахунок пенсії з 01.10.2024, застосувавши знову обмеження індексації на “мінус 9912,29 грн».
Відповідач у відзиві зазначає, що з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. (з урахуванням проведеної індексації) без обмеження в індексації. При цьому вказує, що розмір пенсії позивача з 01.03.2025 становить 24 455,29 грн. (34367,58 грн. - 9912,29 грн.).
З протоколу перерахунку пенсії позивача від 08.12.2025 судом встановлено, що сума пенсії позивача з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» становить 34367,58 грн. (80 % від 42 959,47 грн.). Також наявне обмеження індексації пенсії з 01.01.2024 в розмірі «мінус 9912,29 грн.». Сума до виплати становить 23610,00 грн.
Таким чином твердження відповідача про те, що пенсія позивачу з 01.03.2025 виплачується без застосування обмеження в індексації не знайшло свого підтвердження.
При цьому, як вбачається з мотивувальної частини рішення суду, суд при задоволенні позову дійшов висновку, що «дії відповідача щодо застосування обмеження розміру індексації після нарахування мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 не відповідає приписам законодавства.».
Також, з протоколу перерахунку пенсії від 25.02.2024 вбачається, що обмеження індексації з 01.03.2024 не застосовувалося до позивача.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п. п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України" (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 370 КАС України.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Суд наголошує, що рішення суду є невиконаним. Отже, за наслідками розгляду поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту та доданих до нього матеріалів, зважаючи на обов'язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відмови у його прийнятті.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України).
Вирішуючи питання щодо застосування заходів процесуального примусу, суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 розділу II цього Порядку визначено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді, зокрема, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до п. 7 розділу II Порядку за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі Положення № 28-2), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2, Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; (підпункт 2); організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства (підпункт 3); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4).
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 4 Положення № 280 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (підпункт 4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 6).
Отже, з наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат. Своєчасне та у повному обсязі фінансування таких виплат здійснює Пенсійний фонд України.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Відповідач долучив до звіту документальні докази того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецької області з метою виконання рішення суду в частині виплати заборгованості здійснювався запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату заборгованості позивачу, проте такі кошти виділені не були.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Враховуючи те, що рішення суду у повному обсязі не виконано, суд вважає за необхідне встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення по справі № 200/2278/25.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.
Зобов'язати особисто керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати новий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 200/2278/25 протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, у якому надати, зокрема:
- інформацію щодо підстав встановлення ОСОБА_1 обмеження індексації пенсії з 01.01.2024 «мінус 9912,29 грн.»;
- докази нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії на його картковий рахунок за період з 01.03.2025 по 28.02.2025 в розмірі 23 610,00 грн., а з 01.01.2026 по 28.02.2026 в розмірі 25 950,00 грн.;
- докази, які підтверджують реальний залишок заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішення суду по справі № 200/2278/25 станом на день подання нового звіту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя О.С. Духневич