Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 березня 2026 року Справа№200/10130/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
22.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 24.10.2025 особисто було надіслано поштою заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, станом на день звернення до суду із цією позовною заявою, рішення відповідачем не було прийнято.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Витребувано у відповідача у строк до 09.01.2026 засвідчені копії документів, а саме: заяву ОСОБА_2 про надання відстрочки, разом із доданими до неї додатками.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2026 повторно витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, а саме: заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки, разом із доданими до неї додатками. Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.
02.03.2026 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2026 відповідачем надано витребувані докази. Також подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказав, що заяву про надання відстрочки та пакет документів позивач має подати через центр надання адміністративних послуг, що передбачено п. 58 Постанови № 560.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2026 поновлено провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
24.10.2025 позивач засобами поштового зв'язку «Укрпошта» звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Листом відповідача від 06.11.2025 позивача повідомлено про відсутність підстав для розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки з 01.11.2025 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації подаються особисто військовозобов'язаним через центри надання адміністративних послуг.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.92 (далі-Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII (далі-Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено, що для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Як встановлено судом, заява про надання відстрочки від 24.10.2025 підписана та надіслана позивачем особисто засобами поштового зв'язку «Укрпошта» на адресу відповідача.
Вказана заява була отримана відповідачем 01.11.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції № 25354/09.
Матеріали справи свідчать, що відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації листом від 06.11.2025 повідомив позивача про необхідність звернення із вказаною заявою особисто через центри надання адміністративних послуг, оскільки з 01.11.2025 внесено відповідні зміни до п. 58 постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі-Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Згідно п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який, зокрема, визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі-Порядок № 560) (чинної станом на день звернення позивача із заявою про надання відстрочки).
Відповідно до п. 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Згідно п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 04.11.2024 по справі № 200/4410/24.
Відповідач у відзив на позовну заяву та в листі від 06.11.2025 зазначив, що оскільки в п. 58 Постанови № 560 внесено зміни, які набрали чинності 01.11.2025, а саме щодо подання військовозобов'язаними документів на відстрочку особисто через центри надання адміністративних послуг, позивачу було запропоновано звернутися особисто через центр надання адміністративних послуг із відповідною заявою.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2025 № 1364 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 і від 16.05.2024 № 560» дійсно внесено зміни, зокрема до Постанови № 560.
Зокрема, пункт 58 Порядку № 560 викладено в такій редакції:
"58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Водночас, суд зауважує, що Постанова № 1364 набрала чинності 01.11.2025, а позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації - 24.10.2025 засобами поштового зв'язку «Укрпошта», тобто, до набрання чинності щодо внесення змін в пункт 58 Порядку № 560.
З огляду на це позивач, надіславши 24.10.2025 особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого їх подання (направлення) до внесення змін до Порядку № 560.
Суд зазначає, що лист від 06.11.2025, є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер та не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки.
Наведене свідчить про протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняття будь-якого рішення.
Оскільки, заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації належним чином не розглянуто та не прийнято будь-якого рішення, то відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 24.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 24.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі вимог п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за результатом чого прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за результатом чого прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич