Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 березня 2026 року Справа№200/154/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
Приватне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області) за змістом якого просило суд: визнати протиправним та скасувати розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з грудня 2024 року на суму 96 911,76 грн (вих.№22886/Р від 12.12.2024), який складено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області.
Також у позовній заяві Товариство просило суд стягнути на його користь суму витрат на правову допомогу адвоката у орієнтовному розмірі 20 000,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі 200/154/26 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з грудня 2024 року на суму 96 911,76 грн (вих.№22886/Р від 12.12.2024), який складено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області.
Товариством подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у зв'язку з тим, що при ухваленні основного рішення, суд не вирішив питання щодо стягнення на користь позивача витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою суду від 24.02.2026 вказану заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України.
Запропоновано відповідачу протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду відзив/заперечення на заяву щодо ухвалення додаткового судового рішення стосовно розподілу витрат на надання професійної правничої допомоги.
Заперечень на вказану заяву відповідачем до суду не надано. Факт отримання ухвали суду від 24.02.2026 о 21:10 підтверджено довідкою про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС - дата 24.02.2026.
Позивачем у підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано такі докази:
ордер на надання правничої допомоги серія АІ № 2100461 Товариству адвокатом Яковлєвим А. В. на підставі договору про надання правової допомоги від 17.02.2025 № Як/КРВЗ/01;
договір від 17.02.2025 № ЯК/КРВЗ/01 про те, що АО «АМБРЕЛЛА» та ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», як клієнт, уклали цей договір про те, що АО на умовах і в порядку, що визначені Договором та Дорученням зобов'язується надати визначену у Дорученні правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання завдань Клієнта. Розмір гонорару за надання АО правничої допомоги, Сторони узгоджують у Дорученні або перед її наданням.
доручення № 3 до договору про надання правничої допомоги від 17.02.2025 № Як/КРВЗ/01, складене 23.09.2025, відповідно п. 3.2 якого визначено, що сторони дійшли згоди, що винагорода за предметом доручення є фіксованою платою за комплексний супровід справи «під ключ» та складає 20 000,00 грн за оскарження кожного окремого пенсійного розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, що складені відповідним управлінням Пенсійного фонду України. Ця сума є остаточною… та не залежить від кількості часу, витраченого адвокатом на опрацювання переданих клієнтом матеріалів.
звіт від 19.06.2026 № 01 АО «АМБРЕЛЛА» щодо надання правничої допомоги ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» за договором про надання правничої допомоги від 17.02.2025 № Як/КРВЗ/01 та доручення № 3 від 23.09.2025, де викладено обсяг наданої правничої допомоги, сума якої фіксована умовами п. 3.2 Доручення та становить 20 000,00 грн;
рахунок-оферта від 19.02.2026 № ЯК/01В від 19.02.2026 на суму 20 000,00 грн, складений АО «АМБРЕЛЛА» на ім?я одержувача та платника (клієнта) ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод»;
акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 19.02.2026, про те, що у межах виконання доручення адвокатом з представництва та надання іншої правничої допомоги було здійснено наступний обсяг роботи та підготовлено такі документи:
підготовлено позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду; проведено правовий аналіз наданого клієнтом розрахунку; відібрано необхідні докази; сформовано правову позицію; підготовлено повний комплект позовної заяви щодо оскарження вказаного розрахунку; підготовлено клопотання про витребування доказів (у тексті позовної заяви);
підготовлено та подано заяву щодо. процесуального строку звернення до суду;
здійснено правовий аналіз відзиву ГУ ПФУ в Донецькій області та подано заяву у порядку п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України від 13.02.2026.
Сума наданої наданої правничої допомоги, фіксована умовами п. 3.2 Доручення та становить 20 000,00 грн.
Правова позиція суду.
КАС України
Стаття 252
1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
5. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Стаття 132 КАС України.
1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
Частиною 7 ст 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідна заява, надана позивачем у межах строків, визначених ч. 7 ст 139 КАС України
Стаття 134 КАС України.
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 4 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору
Згідно зі ст. 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Висновки суду.
Належним чином підтверджені витрати позивача підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
За наявності обґрунтованих заперечень відповідача суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що сума наданої правничої допомоги, фіксована умовами п. 3.2 Доручення та становить 20 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Також згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що подані позивачем докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу є належними у розумінні вимог ст. 134 КАС України.
Однак, наведені вище положення постанови Великої Палати Верховного Суду свідчать, що окрім відповідних доказів, суд, вирішуючи питання про відшкодування конкретної суми, застосовує критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У цьому контексті суд зазначає, що справа, яка розглядалася не є складною, дії відповідача при її розгляді були добросовісними, зокрема останнім надано усі витребувані судом докази. У той же час суд бере до уваги фінансовий стан відповідача (є загально відомою інформацією) та завдання, які на нього покладаються, а тому у якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу присуджує позивачу 5 000,00 грн.
Також суд звернув, що у матеріалах заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відсутні докази оплати правничої допомоги та у цьому контексті зазначає таке.
Європейський суд з прав людини у справі "Бєлоусов проти України" (заява №4494/07, пункти 115-116) зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними" (див. вищезазначене рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97); Суд зазначає, що вже постановляв у деяких справах, що суми відшкодування судових та інших витрат можуть бути сплачені безпосередньо на рахунки представників заявників (див., наприклад, рішення у справах "Тогджу проти Туреччини", заява №27601/95, пункт 158; "Начова та інші проти Болгарії" [ВП], заяви №43577/98 і №43579/98, пункт 175; "Імакаєва проти Росії", заява №7615/02; "Карабуля проти Румунії", заява №45661/99, пункт 180).
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, 23.01.2025 у справі №240/32993/23.
Ураховуючи викладене суд уважає, що заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення у справі належить задовольнити частково, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь Товариства суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області» (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод (85630, Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд.4, код ЄДРПОУ 00191744) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п?ять тисяч гривень) 00 копійок.
В іншій частині вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Повний текст складено 06.03.2026.
Суддя І.В. Буряк