09 березня 2026 року Справа 160/34746/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бушуєва Юлія Володимирівна, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, та скасування наказу, у справі №160/34746/25 за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
05.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/34746/25 та позовна заява розподілена судді Златіну С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Златін С.В.) від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Златін С.В.) від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 №25д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/34746/25 у зв'язку з призначенням судді Златіна С.В. суддею іншого суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 160/34746/25 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
02.03.2026 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.
Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.177 КАС України, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частинами 1, 2 ст.178 КАС України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви, суд зазначає таке.
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», якою врегульовані питання оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України, і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення, та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом по особовому складу.
Так, зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 було протиправно звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу №1153 о/с від 05.11.2025.
Отже, 05.11.2025 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області був прийнятий наказ №1553 о/с, яким капітан поліції ОСОБА_1 був звільнений зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Водночас, до суду позивач за зустрічним позовом звернувся 02.03.2026, тобто з пропуском строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем за зустрічним позовом заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску до суду не надано.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску або надати докази звернення до суду в межах строків, установлених ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 178, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бушуєва Юлія Володимирівна, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, та скасування наказу, у справі №160/34746/25 за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Установити позивачу за зустрічним позовом десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити позивачу за зустрічним позовом.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Кучугурна