09 березня 2026 року Справа 160/4864/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.03.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - позивач) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати довідку ОСОБА_1 вдові померлому чоловіку ОСОБА_2 , який виконував обов?язки щодо військової служби, проходив спеціальні військові збори у зоні відчуження, ліквідуючи наслідки аварії на ЧАЕС, та отримав захворювання, яке призвело до смерті - 27.05.2024 про нарахування пенсійних виплат її з 01.01.2001 по 27.05.2024 - протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 щодо не надання довідки ОСОБА_1 вдові померлому чоловіку ОСОБА_2 , який виконував обов'язки щодо військової служби, проходив спеціальні військові збори у зоні відчуження, ліквідуючи наслідки аварії на ЧАЕС, та отримав захворювання, яке призвело до смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 про нарахування пенсійних виплат її з 01.01.2001 по 27.05.2024 щомісячно і по рокам з 01.01.2002 по 27.05.2024.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано лист від 27.12.2024 №0400-010404-8/255112, на якому міститься відмітка про отримання вказаного листа 10.01.2025 про відсутність підстав для надання інформації про померлу особу.
В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду 02.03.2026 року, тобто після закінчення строку, установленого законом.
При цьому, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачу необхідно запропонувати подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 частини першої ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами частини першої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року на рівні 3328,00 гривні.
З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, таким чином сума судового збору складає 1331,20 грн (3328,00 грн х ставку судового збору 0,4).
Проте, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому, у позові зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №160/4401/19.
До позовної заяви позивачем надано копію посвідчення ОСОБА_2 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. (категорія 2).
В посвідченні зазначено, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1987 роках.
Водночас, вказана пільга не поширюється на дружину померлого громадянина.
Така позиція викладена в пункті 27 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №160/4401/19.
Разом з тим, пільги щодо сплати судового збору мають позивачі, які є членами сім'ї померлого ветерана війни.
Така позиція викладена в пунктах 30, 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №160/4401/19.
Проте, позивачем не надано копії посвідчення ОСОБА_2 як ветерана війни.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Разом з цим, на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано до матеріалів позову посвідчення ветерана війни ОСОБА_2 .
Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність підстав для звільнення від сплати судового збору через ненадання належних та достатніх доказів.
Враховуючи викладене, за подання цього адміністративного позову, позивач має сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Оскільки останнім днем для вирішення питань, передбачених статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України, є 07.03.2026 року - вихідний день, ухвалу постановлено першого робочого дня - 09.03.2026 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин;
- докази сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Сліпець