06 березня 2026 рокуСправа №160/24427/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
25.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення для складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , яка такого, що вчинив адміністративне правопорушення для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно внесно запис до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо порушення позивачем правил військового обліку та правлено документи до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з метою здійснення доставки для складання адміністративного протоколу.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена відповідачу до електронного кабінету в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час оновлення облікових даних через мобільний застосунок «Резерв+» позивач дізнався, що до його запису внесено інформацію про порушення правил військового обліку та про його розшук.
Позивач вважає протиправними дії відповідача, які полягають у направленні звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення його, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, для складання протоколу про адміністративне правопорушення, і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 ст. 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до вимог ст. 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов'язок з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі- Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно до п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов'язаного за викликом РТЦК та СП.
А ст. 210 КУпАП України саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.
Повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) шляхом складання відповідної постанови за ст. 210 КУпАП України.
Так, у відповідності до положень п. 56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) РТЦК та СП здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, із наведеного можна зробити висновок, що саме до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов'язаного.
У той же час, поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до ст. 25 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.
Такі дані вносяться до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ТЦК та СП, яке передбачене Додатком 20 до Порядку №1487 і, як вже зазначав суд, надсилається органам Національної поліції для доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що відповідне «Звернення щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями), до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколів про адміністративні правопорушення» (Додаток 20 до Порядку №1487) відповідачем до суду не надане.
Водночас, вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем правил військового обліку (ст. 210 КУпАП), а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стаття 210 КУпАП встановлює відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а не визначає склад цих порушень.
Таким чином, правомірність оголошення позивача у розшук матеріалами справи не підтверджується.
З огляду на викладене суд визнає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення для складання протоколу про адміністративне правопорушення
За приписами п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Аналіз наведеної норми дає підстави зробити висновок, що у разі відсутності підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки надсилають до Національної поліції повідомлення із відповідними відомостями.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , яка такого, що вчинив адміністративне правопорушення для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд робить висновок про задоволення адміністративного позову.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 04052092) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , яка такого, що вчинив адміністративне правопорушення для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко