про залишення позовної заяви без руху
09 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2326/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Шепелюк В.Л., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти соціального призначення, визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №8019446 від 10 лютого 2026 року, визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника, визнати протиправним та скасувати нарахування виконавчого збору, зобов'язати негайно зняти арешт з рахунку, що використовується для отримання соціальних виплат, зупинити стягнення у виконавчому провадженні до набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді питання щодо відкриття провадження у справі вирішено у перший робочий день.
За приписами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Так частинами першою та другою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач відповідачем визначив Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зазначивши ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35041810.
Однак ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35041810, відповідає юридичній особі - Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Тобто, в порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України позовна заява містить у собі назву юридичної особи, яка не відповідає ідентифікаційному коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35041810.
При цьому з доданої до позовної заяви копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 лютого 2026 року ВП №80219446 слідує, що остання винесена державним виконавцем Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, які повинні відповідати суті спірних правовідносин, тим самим сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Обов'язок з формулювання позовних вимог на етапі подання позовної заяви покладається на позивача.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені в статті 287 КАС України. Зокрема, відповідно до частин першої, третьої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Позивач у позовній заяві просить визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти соціального призначення, визнати протиправним та скасувати нарахування виконавчого збору та зобов'язати відповідача негайно зняти арешт з рахунку, що використовується для отримання соціальних виплат.
Однак необхідно зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Про відкриття виконавчого провадження виконавець виносить постанову (частина п'ята статті 26 Закону України “Про виконавче провадження»).
Так само про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору виконавець виносить постанову.
З огляду на наведені норми позовні вимоги не є конкретизованими, оскільки позивачем не зазначено, в межах якого виконавчого провадження нараховано виконавчий збір, накладено арешт, а зміст позовних вимог не повинен тлумачитися неоднозначно ні судом, ні іншими учасниками справи.
Крім того в прохальній частині позовної заяви позивач також просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні до набрання рішенням законної сили, однак вказана вимога не є позовною, оскільки відповідно частини першої статті 151 КАС України є видом забезпечення позову.
За подання до суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Враховуючи викладене, позивачу з урахуванням приписів частини першої статті 5, статті 287 КАС України, слід уточнити спосіб захисту порушеного права та предмет позову - матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.
Крім того, як передбачено частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом адміністративного позову є позовні 2 вимоги немайнового характеру, кожна з яких має бути оплачена судовим збором у сумі 1331,20 грн 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2662,40 грн.
Проте в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви позивач не долучив документ про сплату судового збору.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви, у якій з урахуванням пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України визначити належний суб'єктний склад сторін з чітким викладенням змісту позовних вимог, викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а також надати докази сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде повернуто позивачеві без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В. Л. Шепелюк