про залишення позовної заяви без руху
09 березня 2026 року ЛуцькСправа № 161/1686/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Шепелюк В.Л., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити всі необхідні дії для виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно нього шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання його в розшук та вчинити всі необхідні дії для повідомлення відповідних органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставки його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2026 року матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
23 лютого 2025 року відповідні матеріали надійшли до Волинського окружного адміністративного суду.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді питання щодо відкриття провадження у справі вирішено у перший робочий день.
За приписами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Правову категорію “зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач просить ухвалити судове рішення та яка спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законом покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача (відповідачів).
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, визначальною підставою звернення до суду із позовною заявою є ймовірне, на думку позивача, порушення його прав, свобод чи інтересів рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. При цьому вимога про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача (основна вимога) є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права - зобов'язання вчинити дії (похідна вимога) як способу усунення наслідків протиправної поведінки відповідача (суб'єкта владних повноважень).
Наведені норми статті 5 КАС України співвідносяться з приписами частини другої статті 245 КАС України, згідно з якими у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та, відповідно, скасування рішення; зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обираючи спосіб захисту, позивач просить зобов'язати відповідача вчинити всі необхідні дії для виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно нього шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання його в розшук та вчинити всі необхідні дії для повідомлення відповідних органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставки його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, прохальна частина позову не відповідає вимогам процесуального закону, що в свою чергу унеможливлює належний розгляд даної справи судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви, у якій визначити зміст позовних вимог (предмет позову) з урахуванням приписів частини першої статті 5 КАС України.
Керуючись статтями 160, 169, 171, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи буде повернуто позивачеві без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В. Л. Шепелюк