м. Вінниця
10 березня 2026 р. Справа № 120/2858/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН-КАР ЛОГІСТИК" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів
05.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН-КАР ЛОГІСТИК" звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом із тим, у відповідності до частини 4 статті 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями частини 2 статті 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зі змісту позовної заяви слідує, що даний спір стосується обставин, пов'язаних із визначенням Волинською митницею митної вартості товарів, які були імпортовані позивачем за зовнішньоекономічним контрактом, предметом якого є ферментний препарат.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається та долучає до позовної заяви відповідні докази, що стосуються обставин придбання, відвантаження, транспортування та оплати придбаного з-за кордону товару.
При цьому, суд звертає увагу на те, що частина таких доказів, які на думку позивача є визначальними щодо визначення митної вартості товару, та які сам позивач називає як "інвойси", "рахунки-фактура", тощо складені іноземною мовою без супроводжуючого перекладу документів українською мовою.
З даного приводу суд вважає за необхідне вказати, що приписами частини 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Частинами 1, 2 статті 94 КАС України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
За частиною 1 статті 14 вказаного Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".
Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Отже, позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви та які є предметом судового дослідження.
Крім цього, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - становить 3328,00 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у прохальній частині позову позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2026/000025/2 від 10.02.2026 року.
Водночас суд враховує, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 20.01.2020 року у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру.
Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2026/000025/2 від 10.02.2026 року має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.
Таким чином, дана позовна заява має майновий характер.
Відтак, позивачу за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ сплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсотка від різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, розмір різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, складає 10640,00 євро, що еквівалентно 540118,32 грн.
Таким чином, судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову складає 8101,77 грн. (540118,32 грн. х 1,5% = 8101,77 грн.).
Отже, за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) позивачу слід було надати доказ сплати судового збору в розмірі 8101,77 грн., а у випадку подання позовної заяви в електронній формі - 6481,42 грн. (8101,77 грн. х 0,8).
Натомість, до позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію №652 від 04.03.2026 року про сплату судового збору у сумі 1392,42 грн.
З огляду на викладене, позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 5089,00 грн., що становить різницю між сумою судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду та сумою судового збору, який фактично сплачений позивачем.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН-КАР ЛОГІСТИК" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- перекладу українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою;
- доказів сплати судового збору в розмірі 5089,00 грн.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович