09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 760/24404/24
провадження № 51-820ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року і
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві щодо нерозгляду клопотання у кримінальному провадженні № 12014000000000409.
11 вересня 2025 року ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернуто подану ним апеляційну скаргу.
У касаційній скарзі представник скаржника посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Стверджує, що він не пропустив строк на апеляційне оскарження, оскільки ухвалу слідчого судді не було направлено на його домашню адресу.Вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена незаконним складом суду.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу слідчого судді, яку вони оскаржують.
Отже, для особи, яка оскаржує ухвалу слідчого судді, постановлену з її викликом, початковим моментом перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення.
Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Як встановлено апеляційним судом, ухвала слідчого судді була постановлена 12 грудня 2024 року. Вбачається, що розгляд скарги слідчим суддею здійснювався з викликом ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 , які були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документу від 07 грудня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_5 був обізнаний про день, час та місце розгляду скарги ОСОБА_4 та мав можливість подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали слідчого судді, однак своїм правом не скористався. Крім того, у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_5 не зазначив жодних непереборних обставин та поважних причин пропуску ним встановленого законодавством строку, на що закцентовано увагу апеляційним судом.
Викладені в касаційній скарзі посилання представника скаржникана те, що ухвалу слідчого судді не було направлено на його домашню адресу не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути підставою для його поновлення, оскільки правило розрахунку строку на апеляційне оскарження з дня вручення копії судового рішення розповсюджується лише на осіб, які перебувають під вартою.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі вказав, що 22 січня 2025 року ухвалу слідчого судді надіслано до ЄДРСР, що додатково надавало можливість адвокату ОСОБА_5 ознайомитися з її змістом, а також послався на рішення ЄСПЛ «Пономарьов проти України» від 03 грудня 2008 року. В цьому рішенні ЄСПЛ зазначав, що неповідомлення сторін органами влади про прийняте рішення хоча і може бути підставою для його апеляційного перегляду через значний час після його ухвалення, але й тоді така можливість не буде необмеженою, оскільки сторони через розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками та зазначає наступне.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень загальний доступ до ухвали слідчого судді забезпечено 24 січня 2025 року. Однак адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу лише 11 вересня 2025 року. З огляду на ці обставини, не можна стверджувати, що представник скаржника проявив необхідну сумлінність для відстеження ходу провадження та вжив розумних заходів для отримання ухвали слідчого судді, коли вона стала доступною. Така позиція суду касаційної інстанції узгоджується з висновками ЄСПЛ викладеними у рішенні «Крупник проти України» (№16505/23).
Крім того, Суд відхиляє доводи ОСОБА_5 щодо постановлення ухвали апеляційного суду незаконним складом суду через незгоду з проведеним авторозподілом провадження як безпідставні.
Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
За таких обставин, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюпредставника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3