09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 991/647/26
провадження № 51-630 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2026 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року повернуто скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2026 року вказану ухвалу слідчого судді залишено без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , у якій він, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржені судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 129 Конституції України).
За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Частиною 4 ст. 424 КПК України закріплено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що ОСОБА_4 оскаржує ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2026 року, якою зазначене судове рішення за результатами апеляційного розгляду залишено без зміни.
Твердження скаржника, що оскаржені ухвали перешкоджають кримінальному провадженню, а тому вони за ч. 2 ст. 424 КПК України можуть бути переглянуті касаційним судом є необґрунтованими.
Заслуговує на увагу й те, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в ухвалі роз'яснив, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ураховуючи те, що оскаржені судові рішення відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України не можуть бути предметом перегляду Верховного Суду, у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2026 року, якою вказане судове рішення залишено без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3