10 березня 2026 року
м. Київ
справа № 638/14998/21
провадження № 61-785ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на ремонт житлового будинку,
26 лютого 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року в указаній справі.
Касаційна скарга на цей час не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
1. Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги передбачені у статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте у поданій касаційні скарзі ОСОБА_1 не зазначає відповідних відомостей.
При цьому необхідно зауважити, що реєстрація ОСОБА_1 електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є добровільною.
2. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Повноваження суду касаційної інстанції зазначені у статті 409 ЦПК України.
У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року і постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у частині залишення без змін рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Проте, рішення суду першої інстанції було у повному обсязі скасовано апеляційним судом. При цьому із резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року жодним чином не убачається, що суд апеляційної інстанції у якійсь частині залишив без змін рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року.
Враховуючи викладене ОСОБА_1 пропонується уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги, приймаючи до уваги зміст оскаржуваних судових рішень та ураховуючи положення статті 409 ЦПК України, надіславши до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.
3. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги ОСОБА_1 не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявниці пропонується, визначивши у якій саме частині вона оскаржує судове рішення, самостійно розрахувати та сплатити суму судового збору за подання цієї касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
4. Крім цього, у касаційній скарзі відповідачка просить поновити строк на касаційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження посилається на те, що 03 грудня 2025 року апеляційним судом була оголошена лише вступна та резолютивна частини оскаржуваної постанови. Повний текст вказаного судового рішення вона отримала засобами поштового зв'язку 29 грудня 2025 року. Зазначила, що разом з нею проживала її мама, яку вона доглядала, зважаючи на тяжку хворобу останньої. Наприкінці грудня 2025 року стан здоров'я мами погіршився, а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла, у зв'язку із чим заявниця не мала можливості підготувати касаційну скаргу в січні і на початку лютого 2026 року. На підтвердження викладених обставин, відповідачка додала до касаційної скарги копії оскаржуваних судових рішень, копії медичних документів, копію свідоцтва про смерть, копії довідок.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відомості про дату складення повного тексту постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року відсутні. Харківський апеляційний суд надіслав вказану постанову до Єдиного державного реєстру судових рішень для оприлюднення - 15 грудня 2025 року, забезпечено надання загального доступу - 16 грудня 2025 року.
Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги на вказане судове рішення було 02 січня 2026 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду 26 лютого 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, то в цьому випадку для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Заявником на підтвердження отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови до касаційної скарги додано лише її копію з відміткою про дату засвідчення такої помічником судді 16 грудня 2025 року.
При цьому, заявник не надала суду жодних доказів на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених і статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення. Крім того, до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано доказів на підтвердження дати отримання нею повного тексту постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року.
Водночас у клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що повний текст вказаного судового рішення вона отримала засобами поштового зв'язку 29 грудня 2025 року, але не підтверджує це належними та допустимими доказами, як і не доводить, що 29 грудня 2025 року вона отримала зазначену постанову апеляційного суду вперше.
Дослідження документів у справі № 638/14998/21, які наявні в системі «Електронний суд», не дають достатньої можливості суду самостійно встановити обставини, на які посилається заявник як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо наявності або відсутності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження з наведених підстав.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати докази, що підтверджують порушення Харківським апеляційним судом порядку вручення постанови від 03 грудня 2025 року, а також надати докази отримання указаного судового рішення вперше саме 29 грудня 2025 року.
На підтвердження наведених обставин заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв'язку, копії матеріалів справи тощо.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені процесуальним законодавством.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Коротенко