6 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 183/4331/25
Провадження № 61-2684ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури Корнієнка Євгенія Валерійовича (далі - скаржник)
на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Держави України в особі Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди завданої незаконними рішенням і діями органів досудового слідства та
1. У травні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного бюджету України відшкодування 530 709,58 грн моральної шкоди, завданої незаконними рішенням і діями органів досудового слідства, та 120 000,00 грн майнової шкоди, сплаченої на правничу допомогу в кримінальному провадженні.
2. 19 вересня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов частково: стягнув із Державного бюджету України відшкодування 530 580,65 грн моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, та 120 000,00 грн майнової шкоди, сплаченої на правничу допомогу в рамках кримінального провадження.
3. 28 січня 2026 року Дніпровський апеляційний суд ухвалив рішення, згідно з яким залишив без змін рішення суду першої інстанції.
4. 27 лютого 2026 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив змінити зазначені судові рішення, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 106 116,13 грн, а витрат на правничу допомогу - до 60 000,00 грн.
5. Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: (а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; (б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; (в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; (г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
5.4. Предметом позову є відшкодування моральної та майнової шкоди завданої незаконними рішенням і діями органів досудового слідства. Ціна позову становить 650 709,58 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (832 000 грн = 250 х 3 328,00 грн такого мінімуму, встановленого у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).
5.5. Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і що справа має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес. Мотивував так:
- є необхідність тлумачення припису частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (згідно з яким відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом) у поєднанні з приписом статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», згідно з яким розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1 600,00 грн;
- значний суспільний інтерес до справи зумовлений тим, що неврахування судами приписів вказаних норм може мати наслідком необґрунтоване використання державних коштів. Відповідна проблематика є не в одній справі, а у невизначеній кількості;
- справа має виняткове значення для держави. Предметом спору є стягнення коштів з Державного бюджету України, який складає матеріальну основу реалізації державою гуманітарних, економічних та політичних функцій, спрямованих на забезпечення кожній людині належних умов життя. Використання бюджетних коштів має бути ефективним, обґрунтованим, справедливим і неупередженим.
5.6. Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував фундаментальність питання права у цій справі для формування єдиної правозастосовної практики. Можливий вплив на самого скаржника бажаного для нього висновку щодо застосування норм права не підтверджує таку фундаментальність. Скаржник не продемонстрував інтерес з боку суспільства до розгляду та вирішення справи № 183/4331/25, як і те, що цей інтерес є значним. Відсутні аргументи про виняткове значення для скаржника саме цієї, а не будь-якої іншої справи. Він не погодився з оскарженими судовими рішеннями. Однак це не означає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника.
5.7. У касаційній скарзі скаржник не зазначив інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких можливо оскаржити у касаційному порядку судове рішення, яке за загальним правилом Верховний Суд переглянути не може. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
5.8. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази проти позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є правомірною.
5.9. Оскаржені судові рішення за загальним правилом у касаційному порядку переглянути не можна. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній правомірній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури Корнієнка Євгенія Валерійовича на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними рішенням і діями органів досудового слідства.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко