Провадження: 2/484/203/26
Справа: 484/6536/25
10.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Коваленко Н.А.,
секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25.11.2025 до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач, кредитодавець) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 11634,15 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, представник позивача вказав, що 09.08.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 372181-КС-001 про надання кредиту (Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Так, ТОВ «Бізнес позика» 09.08.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 372181-КС-001 про надання кредиту. В той же день відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 372181-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,70924162 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
На виконання вказаного договору позивачем надано відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , номер якої був особисто вказаний останнім. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в порядку і строки, передбачені договором. Натомість відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконував, лише частково здійснював погашення кредитної заборгованості та відсотків на загальну суму 3600,00 грн, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором, в зв'язку з чим залишок заборгованості згідно кредитного договору станом на 30.10.2025 складає 11634,16 грн, з яких: 8963,80 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 2670,36 грн сума прострочених платежів по процентам.
Представник позивача зазначає, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Посилаючись на наведене, Товариство просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 11634,16 грн, а також судовий збір в сумі 2422, 40 грн.
Також представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», які він не має можливості отримати самостійно.
Ухвалою суду від 04.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
09.02.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Єрмоленко А.В. до суду через підсистему «Електронний суд» скеровано відзив на позовну заяву, згідно якого остання просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача посилається на те, що з наданих позивачем документів не можливо встановити розмір заявленої до стягнення заборгованості, оскільки відсутній деталізований розрахунок заборгованості відносно відповідача, що унеможливлює прослідкувати порядок її нарахування. Зазначає, що у справі відсутні достатні дані про те, що відповідач підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора, як це було визначено договором; а також відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Крім того, зазначає, що позивачем не надано платіжне доручення, яке б підтверджувало переказ коштів відповідачу за кредитним договором, та який би був розрахунковим документом та підтверджував би переказ коштів, операції по банківському рахунку, містив би відмітки банківської установи, відомості про особу, якій вони перераховані та на виконання якого саме договору було здійснено перерахування. Вказує, що з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, не можливо ідентифікувати чи перераховувались грошові кошти відповідачу. Вважає, що наявні у матеріалах справи докази, не підтверджують факт невиконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань.
Ухвалою суду від 11.02.2026 задоволено клопотання представника ТОВ «Бізнес Позика»; витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про те, чи випускалась банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та інформацію про рух коштів по вказаній банківський картці за період з 09.08.2021 (дата видачі кредиту) по 04.10.2021 (дата закінчення терміну кредитування).
16.02.2026 на адресу суду від представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» надійшла відповідь на відзив, згідно якої він спростовує заперечення представника відповідача проти позову та наполягає на його задоволенні в повному обсязі. Зауважував, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; правочин може вчинятись в письмовій або в електронній формі; якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно зазначений кредитний договір укладено позивачем та відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема ЦК України та ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»; до позовної заяви було долучено візуальні форми послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору та додаткової угоди. Представник позивача вказував, що ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на їх ім'я банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» на підставі відповідних договорів за допомогою платіжних систем посередників. На переконання позивача, до позовної заяви ним було долучено детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який ґрунтується на умовах договору та узгоджується з матеріалами справи.
22.02.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких остання наполягає на безпідставності позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.
28.02.2026 представником позивача до суду через підсистему «Електронний суд» скеровано додаткові пояснення у справі, які на його думку є необхідними для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи.
03.03.2026, на виконання ухвали суду від 11.02.2026, від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана інформація стосовно рахунків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
В судове засідання представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» не прибув, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, матеріали справи містять прохання представника позивача про розгляд справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судове засідання не прибули, повідомлені судом про розгляд справи належним чином, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просила суд розглянути справу за її відсутності та відсутності її довірителя, в задоволенні позову просила відмовити.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі її фактичні обставини, об'єктивно та безпосередньо оцінивши в сукупності та взаємозв'язку докази, надані сторонами, та керуючись вимогами ч. 1 ст. 244 ЦПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення (10.03.2026, 15 год. 00 хв.).
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема із договорів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон України, в редакції, який діяв на час укладення договору).
Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 вказаного Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону України, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України (в редакції, яка діяла на час укладення правочину) визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Зокрема, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (в редакція, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України «Про інформацію» та спеціальний Закон України «Про захист персональних даних».
Із системного аналізу положень вище наведеного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладення в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позичальника можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2021 ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 372181-КС-001 (а.с.27).
ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору (а.с.28).
09 серпня 2021 року між позивачем ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір за № 372181-КС-001 про надання кредиту ((Споживчий кредит. Електронна форма) а.с.26).
Про вказане свідчить візуальна форма послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на його офіційному сайті (а.с.29).
Так, візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (дані про якого містять: РНОКПП, номер мобільного телефону, електронну пошту) позивач підтвердив послідовність дій товариства та клієнта в ІТС від початку входу ОСОБА_1 шляхом використання мобільного телефону для ідентифікації в ІТС та входження в особистий кабінет, перевірки товариством статусу клієнта, надання клієнтом необхідної інформації для формування товариством належної пропозиції клієнту, надання товариством клієнту в особистому кабінеті паспорту споживчого кредитування для ознайомлення та підписання, відправлення клієнту на номер мобільного телефону смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором G-5892 для підписання паспорту споживчого кредиту, ознайомлення та підписання клієнтом одноразовим ідентифікатором паспорта споживчого кредиту, направлення клієнту оферти, яка містить істотні умови договору, направлення в смс-повідомленні на номер клієнта одноразового ідентифікатора G-9991, ознайомлення клієнта з офертою та підписання договору одноразовим ідентифікатора G-9991.
Відповідно до умов п. 1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту 8 тижнів. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,70924162 процентів за кожен день користування Кредитом. Термін дії договору до 04.10.2021. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту становить 144000 грн, а орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 5103,87 процентів.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Отже, сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, розмір процентів за користування кредитними коштами, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору від 09.08.2021.
На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до позивача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору.
Грошові кошти в розмірі 10000,00 грн було перераховано на картковий рахунок, визначений особисто позичальником ОСОБА_1 в анкеті клієнта, що підтверджується матеріалами даної цивільної справи.
Наведеного відповідач не спростував належними та допустимими доказами і матеріали справи не містять відомостей про оскарження чи визнання недійсним кредитного договору.
Відповідач доказів погашення вказаної заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, не надав. Натомість у розрахунку заборгованості присутні докази часткового погашення заборгованості відповідачем у розмірі 3600 грн.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого позивачем були виконані. Однак відповідач свої зобов'язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів виконував неналежним чином, лише частково здійснював операції з погашення кредиту та відсотків за його використання, внаслідок виникла заборгованість, яка станом на 30.10.2025 становить 11634,16 грн та складається з: 8963,80 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 2670,36 грн сума прострочених платежів по процентам. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості, долученим до позовної заяви (а.с.12-22).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості, як належний, допустимий і достовірний доказ, відповідачем спростований не був. Сторона відповідача не надала суду контррозрахунок суми заборгованості, а відтак відсутні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану банком суму заборгованості.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 09.08.2021 у заявленому розмірі.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до статі 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №372181-КС-001 про надання кредиту від 09.08.2021 станом 30.10.2025 в загальному розмірі 11634 (одинадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн 16 коп., з яких: 8963,80 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 2670,36 грн сума прострочених платежів по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
представник відповідача: адвокат Єрмоленко Анна Володимирівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002030, дата видачі 15.03.2024, E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Повний текст рішення складено 10.03.2026.
Суддя Н. А. Коваленко