Справа № 483/1220/21
Провадження № 4-с/483/2/2026
Іменем України
10 березня 2026 року м. Очаків
Очаківський міськрайоний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
представника скаржника - Каліча Є.А.,
приватного виконавця - Довгань В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції з використанням приватним виконавцем та представником скаржника власних технічних засобів скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівни, -
19 січня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області зі скаргою, в якій просив: визнати неправомірними дії приватного виконавця у виконавчому провадженні №73608143 щодо визначення вартості нерухомого майна на підставі звіту про експертну грошову оцінку від 06.12.2025р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТО МАРКЕТ» (ідентифікаційний код 37620919), щодо належного ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 8,0810 га, кадастровий номер 4824282000:03:000:0016, розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, Веснянська ТГ; визнати недійсними результати оцінки зазначеної земельної ділянки; заборонити приватному виконавцю використовувати у виконавчому провадженні звіт про експертну грошову оцінку.
Заяву обґрунтовано тим, що 19 грудня 2025 року він отримав повідомлення приватного виконавця про те, що відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТО МАРКЕТ», вартість описаного та арештованого майна боржника - земельної ділянки з кадастровим номером 4824282000:03:000:0016, становить 368 289 гривень. Вважаючи, що оцінка зазначеної земельної ділянки проведена із заниженням її ринкової вартості, заявник замовив грошову оцінку у ТОВ «Оцінка і партнер». Згідно зі звітом ТОВ «Оцінка і партнер» про експертну грошову оцінку, вартість вказаної земельної ділянки станом на 06 грудня 2025 року становить 477 141 грн. Таким чином, вартість земельної ділянки визначена за результатами оцінки на замовлення приватного виконавця, є заниженою на 108 852 гривень. Оскільки заявник не погоджується з визначеною ТОВ «АВТО МАРКЕТ» вартістю земельної ділянки, вважає її такою, що не відповідає ринковим цінам та проведеною з порушенням вимог чинних нормативно-правових актів з оцінки майна, він змушений звернутися до суду зі скаргою.
Представник скаржника у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.
Приватний виконавець у судовому засідання заперечувала проти задоволення скарги, зазначивши, що оцінювачі ОСОБА_2 , який надав звіт про оцінку майна на замовлення боржника, та ОСОБА_3 , який надав рецензію на звіт, складений ОСОБА_2 , не оновили свої кваліфікаційні свідоцтва як того вимагає чинне законодавство і вказана інформація підтверджується даними офіційного сайту Фонду державного майна України. Крім того, виконавець зауважила, що ціну на об'єкти, що продаються з торгів формує ринок. Так, у січні 2026 року торги не відбулись, хоча на них був зареєстрований один кандидат. Водночас, в ході даного судового засідання відбувались другі торги за вказаним лотом і земельна ділянка придбана за 430 100 грн.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши долучені до скарги докази, а також оглянувши копії матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов такого.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. перебуває провадження №73608143 з виконання виконавчого листа, виданого Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області 13 грудня 2023 року у справі № 483/1220/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 1 852 320 грн.
В межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «АВТО МАРКЕТ».
09 грудня 2025 року на адресу приватного виконавця надійшов звіт щодо оцінки вартості майна описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 , а саме земельної ділянки кадастровий номер 4824282000:03:000:0016, яка за звітом становить 368 289 гривень 00 коп.
09 грудня 2026 року на адресу боржника ОСОБА_1 направлено повідомлення про результати оцінки майна.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаними звітом, замовив експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оцінка і партнер», яке визначило ринкову ціну на вказане нерухоме майно на рівні 477 141 гривень.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна (частини перша - третя статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Згідно із частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки.
Пунктом 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із тим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.
У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Враховуючи наведене, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №168/828/16-ц також зазначається, що за змістом статей 12, 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.
Таким чином суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п'ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому суд враховує, що у своїй діяльності суб'єкт оціночної діяльності є самостійним.
Перевіряючи доводи приватного виконавця щодо проведення на замовлення боржника альтернативної оцінки з наданням звіту та рецензії на нього неналежними суб'єктами, суд звертає увагу на таке.
За даними офіційного сайту Фонду державного майна України, відомості пор оцінювача Петречко А.М. в державному реєстрі оцінювачів відсутні (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/reestr-ocin.html).
Доводи скарги стосовно того, що оцінка майна не відповідає дійсній вартості майна, оскільки проводилася суб'єктом оціночної діяльності без огляду нерухомого майна, висновків суду не спростовують.
З урахуванням викладеного, а також того, що судом не встановлено неправомірних дій приватного виконавця, у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити через її необґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 451, 353 ЦПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівни - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: