Справа № 489/164/26
Провадження № 1-кп/489/567/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Вирок
іменем України
10 березня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150010002650 від 16.04.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, офіційно не працюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ст.366-3 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6
встановив:
ОСОБА_3 під час проходження з 16.04.2021 служби в поліції на посаді поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. 2-га Екіпажна, 59, будучи матеріально-відповідальною особою за передані йому на відповідальне зберігання відповідно до накладної (вимоги) № 1359 від 22.11.2022, накладної (вимоги) № 1185 від 13.10.2022, накладної (вимоги) № 943 від 29.08.2022, накладної (вимоги) № 1965 від 20.12.2023, накладної (вимоги) № 944 від 29.08.2022, накладної (вимоги) № 945 від 29.08.2022, накладної (вимоги) внутрішнього переміщення № 220 від 03.03.2023, накладної (вимоги) внутрішнього переміщення № 221 від 03.03.2023, для потреб ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області матеріальні цінності, зокрема відповідальним за їх належне зберігання, своєчасне відображення надходження, переміщення та вибуття, згідно з наказами начальника ГУНП в Миколаївській області № 209 від 14.06.2022 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Миколаївській області від 25.03.2021 № 382 «Про призначення матеріально-відповідальних осіб у структурних та територіальних підрозділах ГУНП області»», № 212 від 25.09.2023 «Про призначення матеріально-відповідальних осіб у структурних та територіальних підрозділах ГУНП області», маючи реальну можливість належним чином виконувати свої службові обов'язки, діючи необережно із злочинною недбалістю, всупереч інтересам служби, шляхом неналежного виконання своїх службових обов'язків за посадою через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до яких повинен був неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків та наказів керівництва, а також сумлінно виконувати свої службові обов'язки та берегти службове майно, в порушення вимог пунктів 1.2, 1.3, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 своєї посадової інструкції, затвердженої 19.01.2023, пунктів 1.2, 1.3, 2.7, 2.20, 2.21, 2.22, 2.23, 2.24 своєї посадової інструкції, затвердженої 20.03.2024, відповідно до яких мав завдання та обов'язки: зберігати службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів, забезпечувати виконання завдань і функцій, покладених на сектор ЛМТЗ, відповідати за матеріальні цінності, що знаходяться на балансі ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, вести їх облік, приймати участь в списанні та постановці на облік цінностей ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, закріплювати матеріальні цінності за співробітниками ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, вести картотеку цінностей, та ніс відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених посадовою інструкцією обов'язків, за порушення скоєні в процесі своєї трудової діяльності та завдання матеріального збитку ГУНП, а також в порушення укладених з ним договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 142 від 27.06.2022 та №112 від 29.11.2023, відповідно до яких прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому матеріальних цінностей, і у зв'язку з цим зобов'язувався: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей установи, організації й вживати заходів щодо запобігання збитку, вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові і інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризаціях довірених йому матеріальних цінностей, у період часу з 22.11.2023 по 21.05.2024 недбало поставився до виконання своїх службових обов'язків, не забезпечив зберігання довірених йому матеріальних цінностей, своєчасне відображення їх надходження, переміщення та вибуття, списання та постановку на облік, закріплення матеріальних цінностей за співробітниками ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, а також не вів картотеку цінностей, чим допустив, виявлену проведеною у період з 05.08.2024 по 12.08.2024 позаплановою інвентаризацію у ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, нестачу наступних товарно-матеріальних цінностей:
- Бензинового генератора IronAngel EG 7500 Е - у кількості 1 один., вартістю 19 800 грн.;
- Комп'ютера в зборі - у кількості 1 один., вартістю 9 007 грн.;
- Робочої станції - у кількості 1 один., вартістю 7 739,60 грн.;
- БФП А4 ч/б HP LJ Ultra M134fn G3Q67A - у кількості 1 один., вартістю 8 820 грн.;
- Багатофункціонального пристрою Canon i-SENSYS MF232W EMB - у кількості 1 один., вартістю 6 095 грн.;
- Багатофункціонального пристрою Canon i-SENSYS MF232W EMB - у кількості 1 один., вартістю 6 095 грн.;
- Планшетного персонального комп'ютера в зборі - у кількості 1 один., вартістю 4 900,50 грн.;
- Персонального комп'ютера в зборі (робочої станції) - у кількості 1 один., вартістю 10 500 грн.;
- Персонального комп'ютера в зборі - у кількості 1 один., вартістю 13 020 грн.;
- Планшета Samsung Galaxy Tab А 10 Black - у кількості 1 один., вартістю 7 220 грн.;
- Робочої станції на базі ПК CPU IntelCore іЗ - 8100 в зборі - у кількості 1 один., вартістю 9 784,62 грн.;
- Планшетного персонального комп'ютера в зборі - у кількості 1 один., вартістю 4 900,50 грн.;
- Планшета Samsung Galaxy Tab A SM-T585 - у кількості 1 один., вартістю 7 220 грн.;
- Персонального комп'ютера (робочої станції) в зборі - у кількості 1 один., вартістю 10 500 грн.;
- Шафи із сейфом-у кількості 1 один., вартістю 1 221 грн.;
- Аптечок медичних індивідуальних поліцейського - у кількості 20 один., вартістю 3 895 грн. кожна, на загальну суму 77 900 грн.;
- Відеокамер Panasonic HDV Flash HC-V260 Black - у кількості 3 один., вартістю 5 103,60 грн. кожна, на загальну суму 15 310,80 грн.;
- Диванів-канапе (2000x900) - у кількості 3 один., вартістю 7 025 грн. кожний, на загальну суму 21 075 грн.;
- Зовнішнього накопичувача Verbatim Store'n Go 2,5" (6.35cm) 1TB USB 3.0 BLACK - у кількості 1 один., вартістю 2 547,50 грн.;
- Комп'ютерного столу кутового (1600x1400) - у кількості 1 один., вартістю 2 500 грн.;
- Планшету Samsung SM-T225NZAA - у кількості 1 один., вартістю 5 950,20 грн.;
- Столів для канцелярії (1670x650) - у кількості 3 один., вартістю 2500 грн. кожний, на загальну суму 7500 грн.;
- Столів письмових (1300x650) - у кількості 2 один., вартістю 2 250 грн. І кожний, на загальну суму 4 500 грн.;
- Столів приставних з шухлядами (1400x500) - у кількості 6 один., вартістю 2 470 грн. кожний, на загальну суму 14 820 грн.;
- Аптечок медичних (універсальних) - у кількості 2 один., вартістю 36,38 грн. кожна, на загальну суму 72,76 грн.;
- Універсальних медичних аптечок - у кількості 2 один., вартістю 155,15 грн. кожна, на загальну суму 310,30 грн.,
а всього майна на загальну суму 279 309,78 грн., чим завдав істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яка полягає у спричиненні матеріальної шкоди (збитків) державі в особі потерпілого ГУНП в Миколаївській області на вказану суму, яка більш ніж у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
В цій частині дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України, а саме: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи з 16.04.2021 на посаді поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та будучи з 21.05.2024 звільненим зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), являвся суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому, ОСОБА_3 , припинивши 21.05.2024 службу в органах Національної поліції України, будучи суб'єктом декларування, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання до Єдиного державного реєстру декларації особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період з 01.01.2024 по 21.05.2024, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , будучи належним чином письмово попередженим щодо необхідності своєчасного декларування шляхом заповнення відповідних відомостей на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за встановленою формою протягом 30 днів після звільнення, маючи реальну та об'єктивну можливість, а також всі необхідні технічні умови своєчасно заповнити та подати таку декларацію, діючи умисно, станом на 19.11.2025 не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у передбачений Законом України «Про запобігання корупції» строк у період з 21.05.2024 до 20.06.2024, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Окрім цього, ОСОБА_3 , будучи суб'єктом декларування, відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», продовжуючи свій злочинний умисел на неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок не пізніше 01.04.2025 подати щорічну декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , будучи письмово повідомленим про необхідність подання декларацій, маючи реальну та об'єктивну можливість, а також всі необхідні технічні умови своєчасно заповнити та подати таку щорічну декларацію, діючи умисно, станом на 19.11.2025 не подав щорічну декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, у передбачений Законом України «Про запобігання корупції» строк, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.04.2025, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
В цій частині дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 366-3 КК України, а саме: умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
10.03.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України. Представник потерпілого надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, враховуючи наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (характер та тяжкість обвинувачення - відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 367 та ст. 366-3 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів), особу обвинуваченого, який має стійкі соціальні зв'язки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, неодружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , беззастережне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, представник потерпілого у судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому, обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зазначив про своє щире каяття, повністю визнав вимоги цивільного позову потерпілого.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ст.366-3 КК України, а саме: у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, та в умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Представник потерпілого надала письмову згоду на укладення угоди.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 10.03.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які є нетяжкими злочинами, повне визнання обвинуваченим своєї вини. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Відсутні обставини, що обтяжують покарання. Обвинувачений раніше не судимий, лікування у лікаря-психіатра та нарколога не проходив, не має негативної характеристики, має малолітню доньку.
Враховуючи зазначене, а також ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання за ст. 366-3 КК України у виді обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, та за ч. 1 ст. 367 КК України у виді обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, узгоджене сторонами угоди, та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
У кримінальному провадженні потерпілий Головне управління Національної поліції в Миколаївській області подав цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі 279309,78 грн.
Обвинувачений вимоги цивільного позову визнав повністю.
Відповідно до положень ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
За ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, уклавши угоду з прокурором, суд дійшов висновку, що цивільний позов Головного управління Національної поліції в Миколаївській області підлягає задоволенню.
Речові докази у справі відсутні.
Витрати на залучення експерта складають 17828,00 грн та полягають у проведенні під час досудового розслідування судової економічної експертизи (висновок експерта від 11.11.2025 №СЕ-19/115-25/17899-ЕК).
Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Крім того, оскільки арешт майна ОСОБА_3 накладено ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 18.12.2025 у справі № 489/9205/25 з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а вимоги цивільного позову підлягають задоволенню - відсутні підстави для скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 128-129, 373-374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 10.03.2026, укладену між прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.366-3 КК України та ч.1 ст.367 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:
- за ст. 366-3 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки;
- за ч. 1 ст. 367 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням на 1 (один) рік.
В порядку ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 10.03.2026.
Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Цивільний позов Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 40108735) майнову шкоду в розмірі 279309,78 грн (двісті сімдесят дев'ять тисяч триста дев'ять грн 78 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 17828,00 грн (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім грн 00 коп.).
Запобіжний захід до ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1